РОЗШИРЕННЯ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОНЛАЙН-РОБОТИ У ХОДІ ВИВЧЕННЯ МОВИ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2022.25.256672Ключові слова:
вивчення мови онлайн, інклюзивна освіта, педагогічна освіта, літератураАнотація
У статті йдеться про технологічне розширення можливостей цифрових ресурсів для вивчення мови в інклюзивній освіті. Передумовою дослідження цього питання автор вважає посилення процесів глобалізації та цифровізації, результатом яких є необхідність додаткового знання прав людини аби виступати в ролі культурних агентів, сприяючи більш мирному та толерантному існуванню світової культури.
Підкреслено, що загальні пріоритети глобальної освіти збігаються з цілями інклюзивної та полікультурної освіти: бути громадянином світу – означає бути прихильником толерантного ставлення до індивідуальності людей у різних вимірах культурного обміну. Такий суспільний погляд на однаковість і відмінність має вирішальне значення для розуміння необхідності інклюзії. Дотримуючись мети глобальної освіти, інклюзивний клас допоможе створити підґрунтя для формування саме такого погляду на світ, що змінюється.
Сформульовано основні завдання проєкту, як-от:
- підвищити усвідомлення педагогами необхідності працювати зі змішаними здібностями;
- удосконалити якість підготовки вчителів із соціальної, цифрової та культурної інклюзії;
- пропагувати ІКТ як інструмент сприяння інклюзії;
- організовувати семінари та заходи для пропаганди недискримінаційного ставлення в навчанні;
- створити дискусійну платформу для обміну ідеями.
Автор наводить опис онлайн-курсу, що складається з шести обов’язкових модулів:
- Вступ.
- Соціальне розмаїття в освіті та акцентне упередження.
- Культурне розмаїття.
- Цифрове громадянство в мовній освіті.
- Гендерна нерівність.
- Універсальний дизайн навчання.
Пропонується шаблон структури модуля, який включає цілі, теоретичну базу, практику, застосування інклюзії, рефлексію.
Зазначається, що розроблено й інші навчальні ресурси, наприклад, зразки демонстраційних шкільних матеріалів, рекомендації для вчителів.
Посилання
Blell, G. & Doff, S. (2014). It takes more than two for this tango: Moving beyond the self/other-binary in teaching about culture in the global EFL-classroom. Zeitschrift für Interkulturellen Fremdsprachenunterricht, 19(1), 77-96.
Byram, M. (1997). Teaching and assessing intercultural communicative competence. Clevendon: Multilingual Matters.
Byram, K. & Kramsch, C. (2008). Why is it so difficult to teach language as culture? The German Quarterly, 81(1), 20-34.
Council of Europe. (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Strasbourg.
Freitag-Hild, B. (2018). Teaching Culture—Intercultural Competence, Transcultural Learning, Global Education. In C. Surkamp, & B. Viebrock (Eds.), Teaching English as a Foreign Language. (p. 159-175). Stuttgart: JB Metzler.
Gaudelli, W. (2016). Global Citizenship Education. London, New York: Routledge.
Grünewald, A., Küster, L. & Lüning, M. (2011). Kultur und Interkulturalität. In F.-J Meißner, & U. Krämert (Eds.), Spanischunterricht gestalten. Wege zu Mehrsprachigkeit und Mehrkulturalität (p. 49-80). Seelze: Klett & Kalmmeyer.
Jackson, L. (2019). Questioning allegiance: Resituating civic education. London, New York: Routledge.
Osler, A. & Starkey, H. (2003). Learning for Cosmopolitan Citizenship: theoretical debates and young people's experiences. Educational Review, 55(3), 243-254.
Osler, A. & Starkey, H. (2018). Extending the theory and practice of education for cosmopolitan citizenship. Educational Review, 70(1), 31-40.
