КУЛЬТУРНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ ВИМІРИ МЕТАФОР У ДВОМОВНІЙ ОСВІТІ ВЧИТЕЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2022.25.256653Ключові слова:
література, культурний вимір, лінгвістичний вимір, метафора, білінгвальний, педагогічна освіта, дошкільна освіта, початкова освітаАнотація
У статті розглядаються культурні та лінгвістичні виміри використання метафор у ході двомовної освіти. Автор наголошує, що пробудження інтересу до вивчення мов, формування позитивного ставлення до інших культур і розвиток толерантності, відкритості та міжкультурної свідомості може відбуватися природно в перші роки, якщо буде забезпечена необхідна підтримка та відповідні умови. Освітяни мають важливе значення для досягнення цих позитивних змін.
Педагоги в рамках двомовної освіти можуть відігравати значну роль у цій роботі. Вони мають з’єднати, збалансувати та згармонізувати два різних світи на основі відмінностей. Учителі CLIL (Інтегроване навчання) повинні охоплювати рідну мову та додаткову мову, мову навчання, яка може бути другою, третьою, мовою меншини, регіональною чи іноземною; вони також зобов’язані інтегрувати цільову мову зі змістом академічних предметів, використовуючи обидві для підтримки один одного.
Зроблено теоретичний аналіз питання. Автор дослідив рівень відкритості до інших культур, до багатомовного та полікультурного навчання студентів і викладачів. Були наведені як приклади метафори, що несуть лінгвістично релевантні та мультикультурні повідомлення, що передбачають їхнє розуміння, сприяють вихованню поваги та толерантності до різноманітності.
Було наголошено, що сила слова та мистецтва може стати потужним інструментом у процесі підвищення міжкультурної свідомості та створення миру й гармонії. Результати навчання і формування культурно релевантного, чуйного й відповідального ставлення до всесвіту можна оцінити шляхом аналізу внутрішніх уявлень учнів. У статті представлено аналіз метафор, занотованих у ході активного використання методології CLIL; акцентовано саме на тих із них, що мають мовний і культурний виміри.
Посилання
Beacco, J., & Byram, M. (2007). From linguistic diversity to plurilingual education: Guide for the development of language education policies in Europe. Council of Europe, Language Policy Division. Strasbourg.
Beacco, J-C., Byram, M., Cavalli, M., Coste, D., Cuenat, E. M., Goullier, F., & Panthier, J. (2016). Guide for the development and implementation of curricula for plurilingual and intercultural education. Council of Europe. Education Policy Division Language Policy Education Department Directorate of Democratic Citizenship and Participation. Strasbourg.
Beacco, J-C., Fleming, M., Goullier, F., Thürmann, E., Vollmer, H., & Sheils, J. (2016). A Handbook for Curriculum Development and Teacher Training. The Language Dimension in All Subjects. Council of Europe. Strasbourg.
Calderhead, J. (1996). Teachers: Beliefs and Knowledge. In D. Berliner, & R. Calfee (Eds.), Handbook of Educational Psychology. (p. 709-725). MacMillan, New York.
COM. (2005). A New Framework Strategy for Multilingualism. Commission of the European Communities. 596 final. Brussels.
COUNCIL RESOLUTION on a European strategy for multilingualism. (2008/C 320/01). Official Journal of the European Union. 21 November.
ECML. Council of Europe, European Centre for Modern Languages: Content and Language Integrated Learning. Retrieved from https://www.ecml.at/Thematicareas/ ContentandLanguageIntegratedLearning/tabid/1625/language/en-GB/Default.aspx
ECML. Council of Europe, European Centre for Modern Languages: Plurilingual and intercultural education. Retrieved from https://www.ecml.at/Thematicareas/ Plurilingualandinterculturaleducation/tabid/4145/language/en-GB/Default.aspx
ECML. Council of Europe, European Centre for Modern Languages: Three fundamental tools. Retrieved from https://www.coe.int/en/web/platform-plurilingual-intercultural-language-education/three-fundamental-and-complementary-tools-for-the-implementation-of-plurilingual-education
European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2006). Content and Language Integrated Learning (CLIL) at school in Europe, Publications Office.
Figel, J. (2006). Preface. In Eurydice Content and Language Integrated Learning (CLIL) at School in Europe. European Commission. Brussels.
Gay, G. (2010). Culturally Responsive Teaching: Theory, Research, and Practice. (2nd ed.). New York, London: Teachers College, Columbia University.
Kramsch, C. (1994). Context and Culture in Language Teaching. Oxford: Oxford University Press.
Laidlaw, C. (2001). Intercultural Learning. A Resource Book for Primary Teachers of English. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó.
Marsh, D & Langé, G. (Eds.). (2000). Using Languages to Learn and Learning Languages to Use. An Introduction to Content and Language Integrated Learning for Parents and Young People. Jyväskylä: University of Jyväskylä.
Mehisto, P., Marsh, D. & Frigols, M. J. (2008). Uncovering CLIL. Content and Language Integrated Learning in Bilingual and Multilingual Education. Macmillan, Oxford.
Newby, D., Allan, R., Fenner, A-B, Jones, B., Komorowska, H., & Soghikyan, K. (2007). EPOSTL. European Portfolio for Student Teachers of Languages. A reflection tool for language teacher education. Council of Europe, European Centre for Modern Languages. Strasbourg.
Pajares, F. (1992). Teachers’ beliefs and educational research: Cleaning up a messy construct. Review of Educational Research, 62(3), 307-332.
The information network on education in Europe. European Commission. Directorate-General for Education and Culture. Retrieved from http://hdl.voced.edu.au/10707/95777
Vámos, Á. (2003). Metafora a pedagógiai kutatásban [Metaphors in educational research]. Iskolakultúra [School-culture], 4, 109-112.
Wubbels, T. (1992). Taking account of student teachers’ preconceptions. Teaching and Teacher Education, 8(2), 137-149.
