СТВОРЕННЯ НАУКОВОГО ТЕКСТУ ТА СПОСОБИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ: ВИМОГИ ТА ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2026.33.363852Ключові слова:
текст, науковий текст, наукове пізнання, креативність, термінологія науки, форми наукових текстів, цілі наукового текстотворенняАнотація
В оглядовій статті схарактеризовано цілі і форми наукового письма в сучасних дослідницьких студіях. Окреслено утилітарну функцію наукового академічного стилю; узагальнено положення вчених щодо класифікації наукових текстів з урахуванням основних критерії. Визначено потенціалу креативності у формуванні наукового авторського ідіостилю. Аргументовано, що наукове академічне письмо є результатом досліджень, дослідницької діяльності особистості, творчих мисленнєвих дії та їх письмового вираження. Наукове письмо є результатом теоретичного пізнання, критичного опрацювання літератури з теми дослідження та дослідницької діяльності як завершального етапу цих форм пізнання; є проявом творчості автора, метою якої є поширення результатів пізнання серед читачів або академічної спільноти. На основі студіювання праць польських дослідників розкривається сутність понять «наукове пізнання», «термінологія науки» тощо. Ознаками наукового пізнання визначено: відповідність досліджень науковим методам; використання чіткої термінології; обґрунтованість тверджень; внутрішня несуперечливість теорій; критичність мислення; готовність до перегляду знань; творчий характер результатів; публічність результатів дослідження; відповідь на ключові питання: що зроблено, чому, як і які висновки; зрозумілість і доступність викладу. Проаналізовано основні цілі наукового текстотворення: фіксація результатів дослідження у письмовій формі; передача результатів іншим дослідникам для оцінки та подальших досліджень;популяризація знань серед ширшої аудиторії; розвиток наукових теорій. Розроблено рекомендації щодо дотримання лінгвістичної коректності наукового тексті (функціональність, чіткість висловлювань, однозначність термінів, обєктивність, правдивість, лаконічність, фактологічна точність тощо).
Посилання
Borowkin, S. (1986). Sztuka pisania: redagowanie tekstów z zakresu piśmiennictwa naukowego. Wydawnictwo IKN.
Brzeziński J. (1980). Elementy metodologii badań psychologicznych. PWN.
Budohoska, W., & Włodarski, Z. (1972). Psychologia uczenia się. PWN.
Clanchy, J., & Ballard, B. (2001). Jak pisać: poradnik maturzysty i studenta. Wydawnictwo EREMOS.
Duraj-Nowakowa, K. (2015). Pisarstwo naukowe. Między rzemiosłem a sztuką. Oficyna Wyd, «HUMANITAS». Wyższa Szkoła Humanitas.
Duraj-Nowakowa, K. (2019). Pisarstwo naukowe studentów. Wydawnictwo Naukowe Akademii Ignatianum w Krakowie.
Dutkiewicz, W. (1996). Praca magisterska z pedagogiki: przewodnik metodyczny dla studentów pedagogiki. Dom Wydawniczy Strzelec.
Gao, R., Yu, D., Gao, B., Hua, H., Hui, Zh., Gao, J. & Yin, Ch. (2025). Legal regulation of AI-assisted academic writing: challenges, frameworks, and pathways. Frontiers in Artificial Intelligense, 8, 1546064. https://doi.org/10.3389/frai.2025.1546064
Heller, M. (2013). Wstęp. Episteme i doksa. W J. Życiński (Red.), Struktura rewolucji metanaukowej. CC Press.
Janicka-Panek, T. (2020). Wprowadzenie do metodologii badań pedagogiki przedszkolnej i wczesnoszkolnej. Łukasiewicz-Instytut Technologii Eksploatacji Wydawnictwo Naukowe.
Janicka-Panek, T. (2025). Kształtowanie wrażliwości i krytycyzmu w procesie tworzenia tekstu naukowego oraz doskonalenia jego poprawności. W F. Szlosek (Red.). Badanie-Dojrzewanie-Rozwój. (w przygotowaniu).
Marciszewski, W. (Red.). (1988). Mała encyklopedia logiki. Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Melosik, Z. (1995). Postmodernistyczne kontrowersje wokół edukacji. EDYTOR.
Miller, K., & Hulcup, C. (2025). From Theory to Practice: Addressing the Academic Writing Challenges of International Students. Journal of the Australian
Library and Information Association, 74(3), 434–447. https://doi.org/10.1080/24750158.2025.2516803
Nyczkało, N. (2005). Badania oświatowe na Ukrainie: podstawowe kierunki, specyfika organizacyjna, perspektywy. W F. Szlosek (Red.), Badanie – Dojrzewanie – Rozwój (na drodze do doktoratu). Wybrane aspekty doboru próby badawczej. Akademia Podlaska.
Pieter, J. (1967). Ogólna metodologia pracy naukowej. Zakład Narodowy im. Ossolińskich; Wydawnictwo PAN.
Pytkowski, W. (1985). Organizacja badań i ocena prac naukowych. PWN.
Rahman, A. A., Setyarini, S., & Purnawarman, P. (2024). Metacognitive awareness and learning and performance goals as key predictors of writing performance. Multidisciplinary Reviews, 7(12), 2024302. https://doi.org/10.31893/multirev.2024302
Śliwerski, B. (2018). Pedagogika ogólna w ponowoczesnym świecie. Forum Pedagogiczne, 8(1), 21 40. https://doi.org/10.21697/fp.2018.1.02
Strochenko, L., Smaglii, V., Chetaikina, V., & Yukhymets, S. (2025). Academic Writing for Postgraduates Across Disciplines: A Lexico-syntactic Perspective. Arab World English Journal, 16(1), 285-297. https://dx.doi.org/10.24093/awej/vol16no1.17
Szlosek, F. (2015). Tożsamość pedagogiki pracy w kontekście przemian systemowych. Akademia Pedagogiki Specjalnej im. M. Grzegorzewskiej.
Tatarkiewicz, T., & Tatarkiewicz, W. (1979). Wspomnienia. Państwowy Instytut Wydawniczy.
Watts, N. (1998). Jak napisać powieść? Wydawnictwo Literackie.
Zaczyński, W. (1995). Poradnik autora prac seminaryjnych, dyplomowych i magisterskich. Wydawnictwo Akademickie Żak.
Zaczyński, W. (1997). Praca badawcza nauczyciela. Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne.
Zhang, H., Xu, X., Lei, VN-L, Hong, W. C. H, & Jie, W. (2025). Academic writing challenges and supports for early-stage Chinese postgraduates: A mixed-methods study on teaching-research integration, supervisor engagement, and self-efficacy. PLoS ONE, 20(2), e0317470. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0317470
ISSN 
ISSN 
