РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАСАДАХ КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2026.33.363817Ключові слова:
емоційний інтелект, емоційна стійкість, когнітивно-комунікативний підхід, майбутні вчителі-філологи, професійна підготовка, українська моваАнотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування та аналіз особливостей формування і розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів-філологів у процесі вивчення української мови на засадах когнітивно-комунікативного підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підготовки фахівців, здатних до емоційної саморегуляції та конструктивної взаємодії в умовах сучасних суспільних викликів та пролонгованого стресу, спричиненого війною в Україні.
Розглянуто феномен емоційного інтелекту як складного когнітивно-емоційного утворення, що визначає здатність особистості ідентифікувати, осмислювати та регулювати власні емоції та емоційні стани інших людей. Репрезентовано результати емпіричного дослідження, проведеного у січні 2026 року серед здобувачів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка за методикою Н. Холла та інструментарієм ESCI. Зафіксовано високі показники за шкалами «Емпатія» та «Емоційна обізнаність», проте встановлено недостатній рівень сформованості навичок управління власними емоціями. Обґрунтовано потенціал української мови як дієвого ресурсу гармонізації психоемоційного стану студентів через опрацювання культурних кодів та національних смислів.
Особливу увагу приділено когнітивній методиці навчання, що реалізується через систему аналітико-дослідницьких вправ. До основних методичних прийомів віднесено декодування емоційних смислів, роботу з мовними концептами («радість», «тривога», «стійкість»), моделювання комунікативних ситуацій та аналіз експресивного синтаксису.
Доведено, що запропонований підхід сприяє розвитку рефлексії, емоційної свідомості, навичок саморегуляції та психологічної стійкості майбутніх учителів-філологів. Підкреслено, що системне впровадження когнітивно-комунікативних стратегій забезпечує розвиток емоційного інтелекту та формування комунікативно компетентної мовної особистості майбутнього педагога.
Посилання
Hrona, N. V. (2021). Kultura movlennia yak skladnyk profesiino-pedahohichnoho spilkuvannia [Speech culture as a component of professional and pedagogical communication]. Humanitarnyi korpus [Humanitarian Corps]: zbirnyk naukovykh statei z aktualnykh problem filosofii, kulturolohii, psykholohii, pedahohiky ta istorii, 37(2), 57–60. https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9399aef5-f98b-456b-8a9d-a3f8c9732065/content
Hall, N. (n.d.). Diahnostyka emotsiinoho intelektu [Test of emotional intelligence]. https://surli.cc/jixtra
Azouzi, M. A., & Jarboui, A. (2014). CEO emotional intelligence and firms’ financial policies. Bayesian network method. Contemporary Economics, 8 (1), 5–24. https://doi.org/10.5709/ce.1897-9254.128%0A
Bell, S. T. (2007). Deep-level composition variables as predictors of team performance: a meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 92(3), 595–615. https://doi.org/10.1037/0021-9010.92.3.595
Cherry, M., Fletcher, I., & O’Sullivan, H. (2013). The influence of medical students’ and doctors’ attachment style and emotional intelligence on their patient–provider communication. Patient Education and Counseling, 93(2), 177–187. 10.1016/j.pec.2013.05.010
Dasborough, M. T., & Ashkanasy, N. M. (2002). Emotion and attribution of intentionality in leader–member relationships. The Leadership Quarterly, 13(5), 615–634. https://doi.org/10.1016/S1048-9843(02)00147-9
Druskat, V. U., & Wolff, S. B. (2001). Building the emotional intelligence of groups. Harvard Business Review, 79(3), 80–90. https://cpb-us-e1.wpmucdn.com/blog.stcloudstate.edu/ dist/0/278/files/2021/08/The-Emotional-Intelligence-of-Groups-Druskat-and-Wolff.pdf
Eberly, M. B., & Fong, C. T. (2013). Leading via the heart and mind: The roles of leader and follower emotions, attributions and interdependence. The Leadership Quarterly, 24(5), 696–711. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2013.05.003
Goleman, D. (1998). Working with Emotional Intelligence. Bantam Books.
Hreb, M., Hrona, N., Kulyk, O., Ovsiienko, L., & Chemonina, L. (2019). Tools for Electronic Language Pedagogy in the Training System of a Future Primary School Teacher. Journal of History Culture and Art Research, 8(4), 186–196. http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v8i4.2227
Hrona, N., Khomych, T., Semenog, O., Kharchenko, I., Yurchenko, A., & Semenikhina, O. (2024). Tools for the development of emotional intelligence: Cognitive native language teaching. International Journal of Instruction, 17(2) 599 616. https://e-iji.net/ats/index.php/pub/article/view/578
Humphrey, R. H., Ashforth, B. E., & Diefendorff, J. M. (2015). The bright side of emotional labor. Journal of Organizational Behavior, 36, 749–769. https://doi.org/10.1002/job.2019
Landy, F. J. (2005). Some historical and scientific issues related to research on emotional intelligence. Journal of Organizational Behavior, 26(4), 411–424. https://doi.org/10.1002/job.317
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197–215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02
Momm, T., Blickle, G., Liu, Y., Wihler, A., Kholin, M., & Menges, J. I. (2015). It pays to have an eye for emotions: Emotion recognition ability indirectly predicts annual income. Journal of Organizational Behavior, 36(1), 147–163. https://doi.org/10.1002/job.1975
Sabol, D. M., Melenets, L. I., Tretyak, O. P., Shcherbyna, V. M., & Kulbediuk, A. Y. (2020). Research on the level of emotional intelligence of methodologists in preschool institutions. Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment, 8(1), 76–86. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.01.10
Thorndike, E. L. (2020). Intelligence and its use. Harper's Magazine, 140, 227–235. Retrieved from https://gwern.net/doc/iq/1920-thorndike-2.pdf
Topuzov, O., Malykhin, O., Aristova, N., Popov, R., & Zasiekina, T. (2022). Individualized learning in the context of blended mode of the educational process in secondary school: Challenges and expectations. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 560–571. https://doi.org/10.17770/sie2022vol1.6874
Tuncdogan, A., Acar, O. A., & Stam, D. (2017). Individual differences as antecedents of leader behavior: Towards an understanding of multi-level outcomes. The Leadership Quarterly, 28 (1), 40–64. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2016.10.011
Wong, C., & Law, K. S. (2002). The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude: an exploratory study. The Leadership Quarterly, 13 (3), 243–274. https://doi.org/10.1016/S1048-9843(02)00099-1
ISSN 
ISSN 
