СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧИТЕЛІВ І УЧНІВ ДО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЬЩІ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ

Анотація

У статті представлено результати дослідження соціально-педагогічної адаптації українських учителів у Польщі в умовах вимушеної міграції, розглянутої в контексті міжсистемної освітньої інтеграції учнів. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями освітнього простору, спричиненими війною, а також зростанням кількості українських учнів у європейських країнах. Емпіричну основу становлять дані анкетування та фокус-групових інтерв’ю, що відображають досвід професійного функціонування українських учителів у системі освіти країни перебування.

Отримані результати дають змогу реконструювати особливості включення педагогів у нове освітнє середовище, у якому співіснують різні освітні практики, норми та моделі комунікації. Професійна діяльність учителів набуває комплексного характеру, поєднуючи освітню, посередницьку та підтримувальну функції. У цьому вимірі вчитель виступає ланкою між українською та польською освітніми системами, забезпечуючи узгодженість освітнього процесу та підтримку учнів.

Адаптацію українських учителів та учнів представлено як багатовимірний процес, що інтегрує професійні, соціальні та психологічні аспекти. Особливого значення надано збереженню освітньої та культурної ідентичності учнів поряд із їх включенням у нове освітнє середовище. У дослідженні визначено чинники, що ускладнюють ці процеси, зокрема мовні бар’єри, інституційні відмінності, особливості організації навчання та умови професійної реалізації педагогів, а також акцентовано важливість підтримувального освітнього середовища, яке сприяє стабільності професійної діяльності та ефективній взаємодії з учнями.

Наголошено на важливості системної підтримки українських учителів як ключового ресурсу забезпечення стабільності та якості освітнього процесу в умовах тривалої міграції, а також чинника координації взаємодії між освітніми системами.