ЗНАННЯ ТА ДІЇ ВЧИТЕЛІВ У СИТУАЦІЯХ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ 1-3 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.31.331539Ключові слова:
агресивна поведінка учнів, знання вчителів, дії вчителівАнотація
В експериментальній статті закцентовано увагу на тому, що згідно з польськими академічними документами вчителі мають здійснювати раннє навчання дітей так, щоб вони поводилися відповідно до соціальних норм. Авторка представляє результати дослідження щодо виявлення стану знань і дій учителів щодо агресивної поведінки учнів 1-3 класів початкової школи. Було схарактеризовано: знання вчителів про агресію учнів 1-3 класів; агресивну поведінку, що найчастіше проявляється в учнів; превентивні та інтервенційні дії вчителів щодо агресії школярів; а також співпрацю вчителів у школі з метою протидії проявам агресії дітей. Констатовано, що вчителі пов'язують агресивну поведінку учнів переважно з фізичною агресією, однак надають меншого значення психологічній агресії дітей, що може призвести до надання неналежної допомоги жертвам агресії та утвердження насильницької поведінки агресорів. Виявлено, що профілактичні заходи щодо запобіганню агресії – це переважно комунікація та добрі взаємини з учнями, забезпечення сприятливого психологічного клімату в класі. З’ясовано, що під час вирішення проблем, пов’язаних з агресивною поведінкою учнів, учителі переважно співпрацюють з батьками цих дітей, значною мірою минаючи фахівців. Отримані результати дослідження є основою для розробки рекомендацій, зокрема щодо вживання нагальних освітніх заходів, спрямованих на вчителів, на забезпечення їх знаннями з теорії і практики запобігання і подолання агресивної поведінки учнів.
Посилання
Akert, R. M., Aronson, E., & Wilson, T. D. (1997). Psychologia społeczna, serce i umysł. Poznań: Wyd. Zysk i S-Ka.
Borzucka-Sitkiewicz, K. (2008). Agresja jako zachowanie społeczne. Chowanna, 2, 191-201.
Czemierowska-Koruba, E. (2015). Agresja i przemoc w szkole. Warszawa: Ośrodek Rozwoju Edukacji.
Grzegorzewska, I. (2015). Zachowania agresywne dzieci i młodzieży: Ujęcie kliniczno-rozwojowe. Polskie Forum Psychologiczne, 20, 4, 484-498.
Retrieved from https://pfp.ukw.edu.pl/archive/article-full/259/grzegorzewska_zachowania_agresywne/
Kossewska, J. (2014) Dziecięca agresja a umiejętność mentalizowania. Edukacja, 2 (127), 21-36. Retrieved from https://jbc.bj.uj.edu.pl/Content/409065/PDF/2-2-kossewska-dziecieca-agresja-a-mentalizowanie.pdf
Olechnicki, K., & Załęcki, P. (2002). Słownik socjologiczny. Toruń: Graffiti BC
Olweus, D. (1998). Mobbing – fala przemocy w szkole: Jak ją powstrzymać? Warszawa: Jacek Santorski & Co.
Ransburg, J. (1993). Lęk, gniew, agresja. Warszawa: WsiP.
Rozporządzenie Ministra Edukacji z dnia 28 czerwca 2024 r. zmieniające rozporządzenie w sprawie podstawy programowej wychowania przedszkolnego oraz podstawy programowej kształcenia ogólnego dla szkoły podstawowej, w tym dla uczniów z niepełnosprawnością intelektualną w stopniu umiarkowanym lub znacznym, kształcenia ogólnego dla branżowej szkoły I stopnia, kształcenia ogólnego dla szkoły specjalnej przysposabiającej do pracy oraz kształcenia ogólnego dla szkoły policealnej. DZ. U. z 2024 r., poz. 996. (2024).