СТРАТЕГІЇ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2023.28.293146Ключові слова:
методологія, методологічні стратегії, освітні, педагогічні науки, кількісні / якісні дослідження, експериментальні / історико-педагогічні / порівняльно-педагогічні дослідження, Польща, Україна, цифрова педагогіка, міждисциплінарністьАнотація
Упродовж кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. у сфері освітніх, педагогічних наук вироблено три стратегії педагогічних досліджень, що сформувалися відповідно до проблематики дисертаційних досліджень і які передбачають здійснення наукових пошуків через діяльність самого дослідника: експериментальна, порівняльно-педагогічна й історико-педагогічна. У європейському просторі сформувалися стійкі методологічні стратегії здійснення дослідницьких студії у сфері освітніх і педагогічних наук, що спрямовані переважно на експериментальні дослідження з використанням кількісних характеристик у процесі динаміки зростання певної якості досліджуваної категорії осіб, здійснення порівняльно-педагогічних досліджень з метою представлення кращих освітніх практик зарубіжного досвіду та їх імплементації в освіту інших країн, а також на актуалізацію історико-педагогічного досвіду певної країни з метою збереження національної ідентичності, утвердження цінностей культури, освіти, науки на рівні держави. Вагомий досвід у кристалізації сучасних методологічних стратегій педагогічних досліджень мають українські і польські науковці, спільні наукові дискусії між якими сприяють розвитку методологічного плюралізму, відкритості дослідницького простору, міждисциплінарності наукових пошуків з урахуванням традицій та інновацій у сфері освітніх наук, в утвердженні розвитку субдисциплін педагогіки в умовах відкритої науки, цифровізації дослідницького контенту.
Посилання
Dubaseniuk, O. A. (2016). Metodolohiia ta metody naukovo-pedahohichnoho doslidzhennia [Methodology and methods of scientific and pedagogical research]: navchalno-metodychnyi posibnyk Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].
Atteslander, P. (1991). Methoden der empirischen Sozialforschung (Sam-mlung G. Schen). Berlin: De Gruyter.
Bauman, T. (1995). O możliwościach zastosowania metod jakościowych w badaniach pedagogicznych. In Pilch, T. (Ed.). Zasady badań pedagogicznych (pp. 25-75). Warszawa: Wydawnictwo Żak.
Bauman, T., & Pilch, T. (2001). Jakościowe i ilościowe strategie poznania naukowego. Zasady badań pedagogicznych. Strategie ilościowe i jakościowe, 268-269. Warszawa.
Brzeziński, J. (2023). Metodologia badań psychologicznych. Warszawa.
Frankfort-Nachmias, Ch., & Nachmias, D. (2001). Metody badawcze w naukach społecznych. E. Hornowska (Tłum.). Poznań.
Juszczyk, S. (2006). Wybrane zagadnienia badań ilościowych. In F. Szlosek (Ed.), Badanie-dojrzewanie-rozwój. Warszawa: Radom.
Juszczyk, S. (2012). Analiza statystyczna i interpretacja merytoryczna wyników badań ilościowych. In F. Szlosek (Ed.). Badanie-dojrzewanie-rozwój.
Juszczyk, S. (2019). Internet jako przestrzeń badawcza w naukach społecznych. In A. Budniak, & M. Mnich (Eds.), Podejścia metodologiczne w pedagogice.
Koncepcje – badania – wyniki (pp. 47-65). Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.
Kaczor, S. (2020). Filozoficzne podstawy badań jakościowych. In K. M. Czarnecki, & F. Szlosek (Eds.), Badanie-dojrzewanie-rozwój (s. 36-37). Radom-Piotrków Trybunalski.
Kawecki, I. (1994). Metoda etnograficzna w badaniach edukacyjnych. Łódź.
Kremen, V. H. (Ed.). (2021). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
Kwieciński, Z., & Śliwerski, B. (Eds.). (2009). Pedagogika (Vol. 1). Warszawa.
Łobocki, M. (2006). Metody i techniki badań pedagogicznych. Kraków.
Malenda, A. (2013). Trudności w tworzeniu przez poczatkujących badaczy koncepcji empirycznych badań pedagogicznych. In T. Bauman (Ed.), Praktyka badań pedagogicznych. Impuls.
Malewski, M. (2017). Terażniejszość – Człowiek – Edukacja. Badania jakościowe w metodologicznej pułapce scjentyzmu, 20, 2(78), 129-136.
Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2022). Entsyklopedychnyi slovnyk [Encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
Szlosek, F. (red.). (2012). Badanie-Dojrzewanie-Rozwój. O badaniach ilościowych – raz jeszcze. APS, ITeE-PIB, Warszawa: Radom.
