ІСТОРІЯ ПИТАННЯ, ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТА ПРИНЦИПИ ЕВТАГОГІКИ (HEUTAGOGY)

Анотація

У статі висвітлено результати теоретичного дослідження поняття евтагогіки, її теоретичні засади та принципи. Евтагогіка спирається на гуманістичну теорію, застосовуючи цілісний підхід до розвитку здібностей дорослих учнів. Вона представляє нову концепцію навчання, інноваційну модель навчання, що відповідає актуальним вимогам часу, складним і динамічним змінам, які потребують безперервної активної і самостійної освіти людини протягом усього життя. Доведено, що і в евтагогіці, і в андрагогіці акцентується на самокерованому і саморегульованому навчанні. З’ясовано, що евтагогіка описує саморегульоване навчання як цілісний процес, який триває впродовж усього життя. Навчання орієнтоване на того, хто навчається, і саме він найкраще знає власні освітні потреби. У центрі освітнього процесу – потреби того, хто навчається. До основних принципів евтагогіки віднесено: активність людини (студентоцентризм), нелінейність навчання, педагоги зосереджуються на процесі навчання, а не на змісті, навчання виходить за межі конкретної дисципліни, навчання відбувається через самостійний вибір і самокеровану дію дорослого учня. Встановлено, що евтагогіка фокусується на здатності відтворювати дорослим набуті знання та навички, уміти використовувати їх під час розв'язання нових проблем та ефективно використовувати набуті компетентності в незнайомих контекстах. Значна увага приділяється здатності працювати творчо та вмінню співпрацювати в команді. Перспективним є дослідження навчання на робочому місці, яке використовує евтагогічні стратегії навчання, такі як навчання дії, коучинг і наставництво.