СОЦІАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ СПРИЙМАТИ Й РОЗУМІТИ ТВОРЧІСТЬ

Анотація

Творчість розуміється як діяльність, що веде до створення чогось відмінного від існуючих речей або чогось, чого раніше не існувало. Творчість, як термін, змінює своє значення залежно від розподілу аксіологічних акцентів, зокрема від того, чи належить означена цінність до сфери абсолютних, безкорисливих чи утилітарних цінностей.

Творчість – це концептуальна робота, оскільки вимагає глибокого роздуму, зосередженості та надійності. Це не випадкове просвітлення, неконтрольована робота розуму, хоча може бути похідне від нього. Це важка цілеспрямована праця, яка вимагає старанності, наполегливості та відданості. Якщо цього обмаль, ніякого таланту, винахідливості чи знань не вистачить.

У світлі викладеного у статті розглядається питання соціальної підготовки до сприйняття творчості та готовності до її розуміння. Автор представляє три рівні готовності до сприйняття та розуміння творчості. З одного боку, можна припустити, що сучасне суспільство готове прийняти творчість, оскільки твор­чість – це потреба і необхідність нашого часу, творчість є рушійною силою розвитку, творчість підносить людину, роблячи її явищем серед живих істот, сучасна людина усвідомлює вплив творчості на її особистісний розвиток. З іншого боку, помітна певна відносність соціальної готовності сприймати творчість, оскільки розуміння творчості та легкість її реалізації залежить від окремих груп, соціального середовища, рівня усвідомлення творчості людей, які входять до цих груп, результату зіткнення правил конформізму та нонконформізму, культури творчості, культури суспільства загалом. Є й третя сторона – сучасне суспільство не готове відчути повною мірою феномен творчості, оскільки масова культура опустила повсякденне життя до рівня псевдомистецтва, пропагуючи оману та ілюзію, прославляючи поверховість і жадібність швидкого життя, перетворивши творчість на механізм споживання.