ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМІРИ ПОНЯТТЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2018.18.176332Ключові слова:
комунікативна культура, спілкування, комунікація, міжособистісна взаємодія, комунікаційна культура, фахівці соціономічних професій, професійна підготовкаАнотація
На основі філософського та психолого-педагогічного аналізу комунікативної культури як особливої системи типових за проявом емоційно-почуттєвих, раціональних і вольових поведінкових реакцій людини на конкретні соціально значущі умови її життєдіяльності, розмежовано поняття «спілкування» і «комунікація», «комунікативна культура» і «комунікаційна культура»; обґрунтовано сутність комуніка- тивної культури як особистісної характеристики фахівців соціономічних професій; у контексті їхньої професійної підготовки доведено, що комунікативна культура є необхідною умовою успішної реалізації особистості в професійній сфері.
Посилання
Bastun, M. V. (2007). Dialohichni metody rozvytku kulturolohichno oriyentovanoyi komunikatsiyi [Dialogical methods of development of culturally oriented communication]. Dialohichnist yak forma isnuvannya i rozvytku osobystosti (pp. 178– 194). Nizhyn.
Ermakova, P. N., & Labunskaya, V. A. (Eds.). (2007). Psikhologiya lichnosti [Psychology of Personality]. Moscow: Eksmo.
Ilin, E. P. (2011). Motivatsiya i motivy [Motivation and motives]. Sankt-Peterburg: Piter.
Ilichev, L. F., Fedoseyev, P. N., Kovalev, S. M., & Panov, V. G. (1983). Kommunikatsiya. Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar [Philosophical Encyclopedic Dictionary]. Moscow: Sovetskaya Entsiklopediya.
Kagan, M. S. (1988). Mir obshcheniya: problema mezhsubyektnykh otnosheniy [The world of communication: the problem of intersubject relations]. Moscow: Politizdat.
Kan-Kalik, V. A. (1979). Osnovy professionalno-pedagogicheskogo obshcheniya [Fundamentals of professional and pedagogical communication]. Groznyy: Izdatelstvo Checheno-Ingushskogo universiteta.
Kuzmina, N. V. (1967). Ocherki psikhologii truda uchitelya. Psikhologicheskaya struktura deyatelnosti uchitelya i formirovaniye ego lichnosti [Essays on the psychology of the teacher's work. The psychological structure of the teacher's activity and the formation of his personality]. Leningrad: Izdatelstvo Leningradskogo universiteta.
Mishatkina, T. V. (2004). Pedagogicheskaya etika [Pedagogical Ethics]. Rostov-na-Donu: Feniks; Minsk: TetraSistems.
Rudenko, L. A. (2015). Formuvannya komunikatyvnoyi kultury maybutnikh fakhivtsiv sfery obsluhovuvannya u profesiyno-tekhnichnykh navchalnykh zakladakh [Forming future service sector specialists’ communicative culture at vocational schools]. Lviv: Piramida.
Rudenskiy, E. V. (2000). Sotsialnaya psikhologiya [Social Psychology]. Moscow: INFRA-M; Novosibirsk: NGAEiU; Sibirskoye soglasheniye.
Rydanova, I. I. (1998). Osnovy pedagogiki obshcheniya [Basics of Communication Pedagogy]. Minsk: Belaruskaya navuka.
Sadovskaya, V. S. (2011). Osnovy kommunikativnoy kultury [Basics of communicative culture]. Moscow: Gumanitarnyy izdatelskiy tsentr VLADOS.
Sarnovska, S. O. (2000). Suchasna sotsialna komunikatyvna kultura (filosofsko- metodolohichnyy analiz) [Modern social communicative culture (philosophical and methodological analysis)]. (Thesis of dissertation of the candidate of philosophical sciences). Institute of Philosophy named after G. S. Skovoroda of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.
Sokolov, A. V. (2002). Obshchaya teoriya sotsialnoy kommunikatsii [General Theory of Social Communication]. Sankt Peterburg: Izdatelstvo Mikhaylova V. A.
Ternopilska, V. I. (2007). Teoretychni aspekty fenomena “sotsialno-komunikatyvna kultura” [Theoretical aspects of the phenomenon of “social and communicative culture”]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna [Visnyk of Lviv University. The series is pedagogical] (Is. 22, pp. 44-50). Lviv: Lviv Ivan Franko National University.
