ПРОФЕСІЙНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЇ: ПОЛЬСЬКО УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

У статті аналізуються теоретичні основи, правові бази та практичні аспекти професійного і особистісного розвитку академічних викладачів в Україні та Польщі. У ній розглядаються філософські та психолого-педагогічні основи професійного розвитку, окреслюються його стратегічні напрямки і принципи, сформульовані в національних і міжнародних правових актах, включаючи закони України та Польщі, національні концепції, стратегії та документи ЮНЕСКО.

Автори наголошують на необхідності перегляду підходів до безперервного професійного розвитку з урахуванням сучасних викликів. Визначено ключові проблеми, що перешкоджають професійному розвитку академічних працівників в Україні: неефективна діагностика освітніх потреб, низька мотивація серед академічних працівників, недостатнє визнання результатів неформального та інформального навчання, обмежена участь приватних суб'єктів у наданні освітніх послуг та відсутність систематизації міжнародного досвіду. Запропоновано конкретні шляхи вирішення цих проблем.

Особлива увага приділяється польському досвіду професійного розвитку академічних працівників, який характеризується гнучкістю, децентралізованим управлінням, активною підтримкою м’яких навичок і цифрових компетенцій, а також інтеграцією формальної, неформальної та інформальної освіти. Представлено порівняльний аналіз систем професійного розвитку в Польщі та Україні.

Автори пропонують адаптувати конструктивні елементи польської моделі до українських реалій: інституціоналізацію наставництва, вдосконалення механізмів сертифікації неформальної освіти, впровадження національної рамки цифрових компетенцій та розробку системи грантів для академічних працівників.

Висновки, представлені в дослідженні, можуть бути корисними для розробників освітньої політики, керівництва університетів, дослідників і викладачів, зацікавлених у своєму професійному розвитку.