АЛЬТЕРНАТИВНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПІДХОДИ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.32.347808Ключові слова:
методологія соціальних наук, альтернативні дослідження, нетрадиційні дослідження, інноваційні дослідження, штучний інтелект у наукових дослідженняхАнотація
У соціальних науках альтернативні (також відомі як нетрадиційні або інноваційні) дослідницькі підходи, охоплюють різноманітні методи дослідження, включаючи змішані методи, інтервенційні дослідження за участю учасників, етнографії, дослідження життєвої історії та тематичні дослідження. Ці методи пропонують різні, часто взаємодоповнюючі способи дослідження складних соціальних явищ. Альтернативний підхід є складним, суб'єктивним, важким, виснажливим і трудомістким, проте корисним. Такі дослідження надають численні нюанси та тонкощі, детально доповнюючи сконструйований образ реальності, дозволяючи глибше зрозуміти досвід окремих осіб і груп, а також досліджувати соціальні взаємодії так, щоб охопити багатовимірні аспекти людського життя. Представлений огляд характеризує найпоширеніші методи, висвітлює еволюцію знань про них, значну модернізацію в їх використанні, нові варіанти та сучасний контекст, різноманітні значення та способи, якими вони конструюють образ реальності. Окрім того, у статті обговорюються можливості та загрози використання ШІ, що спонукає дослідників стежити за змінами в розвитку ШІ, враховуючи принципи етики та критичного мислення.
Посилання
Adams, T. E., Ellis, C., & Jones, S. H. (2017). Autoethnography, The International Encyclopedia of Communication Research Methods. Jörg Matthes (General Editor), Christine S. Davis and Robert F. Potter (Associate Editors). John Wiley & Sons, Inc. Published 2017 by John Wiley & Sons, Inc. DOI: 10.1002/9781118901731.iecrm0011. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/318858682_Autoethnography
Alexander, B. K. (2010). Etnografia performatywna. Odkrywanie i pobudzanie kultury. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 1, ss. 581-622). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Banh, L., & Strobel, G. (2023). Generative artificial intelligence. Electronic Markets, 33 (1), 63. DOI: https://doi.org/10.1007/s12525-023-00680-1
Benthall, J. (1996). Enlarging the context of anthropology: The case of Anthropology Today. In J. McClancy, & Ch. McDonaugh (Eds.), Popularizing anthropology (pp. 135-141). London: Routledge.
Bi, Z., Cheng, S., Chen, J., Liang, X., Xiong, F., & Zhang, N. (2024). Relphormer: Relational graph transformer for knowledge graph representations. Neurocomputing, 566 (6), 127044. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neucom.2023.127044
Bryman, A., & David A., Buchanan (Eds.). (2018). Unconventional Methodology in Organization and Management Research. Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198796978.001.0001
Burawoy, M. (2000). Global ethnography: Forces, connections, and imaginations in a postmodern world. Berkeley: University of California Press.
Conquergood, D, Thao, P. (1989). I am a Shaman: A Hmong Life Story with Ethnographic Commentary. Minneapolis: Southeast Asian Refugee Studies.
Du, H., Sun, Y., Jiang, H., Islam, A. Y. M., & Gu, X. (2024). Exploring the effects of AI literacy in teacher learning: An empirical study. Humanities and Social Sciences Communications, 11, 559. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-024-03101-6
Ellis, C., & Bochner, A. (2000). Autoethnography, personal narrative, reflexivity. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Eds.), Handbook of Qualitative Research (pp. 733-768). Thousand Oaks CA: Sage.
Foley, D., & Valenzuela, A. (2010). Etnografia krytyczna. Polityka współpracy, tłum. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 1, ss. 315-340). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Goodson, I. (2001). The Story of Life History: Origins of the Life History Method in Sociology. Identity, 1 (2), 129-142. DOI:10.1207/S1532706XID0102_02
Ivanov, S. (2025). Responsible Use of AI in Social Science Research. The Service Industries Journal, 1-19. DOI: https://doi.org/10.1080/02642069.2025.2537115.
Jones, S. H. (2010). Autoetnografia. Polityka tego, co osobiste. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 2, ss. 175-218). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Juszczyk, S. (2014). Ethnography of Virtual Phenomena and Processes on the Internet, The New Educational Review, 36, 2, 206-216.
Juszczyk, S. (2025). Sztuczna inteligencja a wartości w funkcjonowaniu współczesnej młodzieży. In J. Jęczej, & K. Chałas (Red.), Młodzież szkolna w przestrzeni medialnej – perspektywa aksjologiczna. Lublin: Wydawnictwo KUL.
Kemmis, S., & McTaggart, R. (2010). Uczestniczące badanie interwencyjne. Działanie komunikacyjna i sfera publiczna. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 1, ss. 775-832). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Khalifa, M., & Albadawy, M. (2024). Using artificial intelligence in academic writing and research: An essential productivity tool. Computer Methods and Programs in Biomedicine Update, 5, 100145.
Kozinets, R. V. (2012). Netnografia. Badania etnograficzne online, tłum. Maja Brzozowska-Brywczyńska. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Lewin, K. (1946). Action research and minority problems. Journal of Social Issues, 2, 34-46.
Limongi, R., & Marcolin, C. B. (2024). AI Literacy Research: Frontier for High Impact Research and Ethics. Brazilian Admininistration Review, 21 (3), e240162. DOI: https://doi.org/10.1590/1807-7692bar2024240162.
Malinowski, B. (2005). Argonauci zachodniego Pacyfiku, tłum. Barbara Olszewska-Dyoniziak, Sławoj Szynkiewicz. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Marcus, G. (1998). Ethnography though thick and thin. Princeton, NJ: Princeton University Press.
McTaggart, R. (1997). Participatory action research: International contexts and consequences. Albany: State University of New York Press.
Stake, R. E. (2010). Jakościowe studium przypadku. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 1, ss. 623-654). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Rappaport, R. (1995). Disorders of our own. In S. Forman (Ed.), Diagnosing America: Anthropology and public engagement (pp. 235-294). Ann Arbor: University of Michigan Press.
Runcan, R., Hațegan, V., Toderici, O., Croitoru, G., Gavrila-Ardelean, M. & Dughi, T. (2025). Ethical AI in Social Sciences Research: Are we Gatekeepers or Revolutionaries. Societies, 15 (3), 62. DOI: https://doi.org/10.3390/soc15030062
Sperling, K., Stenberg, C. J., McGrath, C., Åkerfeldt, A., Heintz, F., & Stenliden, L. (2024). In search of artificial intelligence (AI) literacy in teacher education: A scoping review. Computers and Education Open, 6, 100169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100169
Tedlock, B. (2010). Obserwowanie uczestnictwa i narodziny etnografii publicznej. In N. K. Denzin, & Y. S. Lincoln (Red.), Metody badań jakościowych (Tom 1, ss. 655-676). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Yin, R. K. (2015). Studium przypadku w badaniach naukowych. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
ISSN 
ISSN 
