ДІТИ У СВІТІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ РИНКУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.31.331273Ключові слова:
глобалізація, культура, освіта, цифрові технології, комунікація, глобальна свідомістьАнотація
У статті висвітлено ідеї представників гуманістичної педагогіки щодо проблеми проявів і наслідків глобалізаційних процесів у світі. Автор констатує, що нині не можна визначити єдину модель глобалізації, адже цей процес впливає на тенденції у різних сферах суспільства, зокрема: глобалізація фінансів, яка полягає в дерегуляції фінансових ринків, міжнародній мобільності капіталу та збільшенні злиттів і поглинань; глобалізація ринків і стратегій, зокрема конкуренції у контексті інтеграції економічної діяльності в глобальному масштабі, налагодження комплексної діяльності за їх межами; глобалізація технологій (особливо інформаційних і телекомунікаційних), розвиток досліджень, розробок і знань, сприяння розвитку глобальних мереж; глобалізація способів життя та моделей споживання, а також глобалізація культури, що є наслідком величезної ролі ЗМІ, що веде до вирівнювання моделей споживання та трансформації «культурних продуктів і зразків»; глобалізація управління та правового регулювання, зменшення ролі національних урядів і парламентів, що призводить до створення нового покоління правил глобального управління та інститутів; глобалізація як політична уніфікація світу, про що свідчить проведений державами аналіз інтеграції світових суспільств у глобальну політико-економічну систему, яку очолюватиме панівна сила; глобалізація сприйняття та свідомості, що виражається в соціокультурних процесах.
В освітній сфері глобалізаційні процеси допомагають дітям уникнути сімейної та екологічної бідності, сприяють запровадженню програм боротьби з алкоголізмом, іншими залежностями в родині. Доведено, що глобалізація впливає на освіту, що орієнтується свої навчальні та виховні цілі, на формування у молодого покоління «глобальної свідомості». З’ясовано, що освіта є чинником, що змушує людей усвідомити відмінності, які існують у світі між націями, культурами, релігіями тощо, водночас уникаючи їх оцінки на користь співпраці з людьми з різними культурними кодами. Доведено, що саме освіта має допомогти дитині опанувати досвід плюралізму людських культур, зрозуміти їх і подолати відчуття невизначеності. При цьому цифрові технології не поглиблюють існуючі соціальні розбіжності, а навпаки, вони сприяють зміцненню соціальних зв’язків шляхом забезпечення інтенсивності комунікації.
Посилання
Amselle, J-L. (2001). Wszyscy jesteśmy mieszkańcami. Z Jean Loup Amselle rozmawiał rozmawiał Marco Aime. Forum, 32, 14.
Bauman, Z. (2000). Globalizacja. I co z tego dla ludzi wynika. Transl. E. Klekot. Warszawa: PIW.
Bonowicz, W. (1997). Dzieci bez dzieciństwa. Znak, 9.
Demorgon J. (1999). Erziehung und Globalisierung, Für eine Kultur der Kulturen. Jahrbuch für Bildungs- und Erziehungsphilosophie, 2, 9-25.
Höffe, O. (2001). Na drodze do światowej demokracji. Narodowa wioska globalna. Tygodnik Powszechny, 11, 9.
Krzysztofek, K. (2000). „Glokalizacja”, „fragtegracja”, „chaorder”... Tygodnik Powszechny, 18.
Melosik, Z. (1993). Edukacja globalna. Forum Oświatowe, 8/9, 22.
Misztal, B. (2000). Widmo krąży po świecie – widmo globalizacji. Rzeczpospolita. Plus-Minus, 90, D6.
Rosłanowska-Plichcińska, K., & Jarosiński, M. (Transl.). (1996). Granice konkurencji. Grupa Lizbońska. Warszawa: Poltext.
Serres, M. (2001). Homo virtualis. Z Michel Serres rozmawiał Michel Alberganti. Forum, 31, 14.
Stróżewski, W. (2001). Kultura i rozwój. Tygodnik Powszechny,12, 12.
Wolfensohn, J. D. (2000). Globalne działanie w globalnej gospodarce. Rzeczpospolita, 85.
Zirfast, J. (1999). Globale Ethik als Glokale. Jahrbuch für Bildungs- und Erziehungsphilosophie, 2.