ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЄВСЕВІЯ ТА ГЕОРГІЯ МАНДИЧЕВСЬКИХ НА СТАНОВЛЕННЯ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ БУКОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2019.20.171642Ключові слова:
родина Мандичевських, Буковина, музична культура, музична освіта, церковна музика, хорове мистецтвоАнотація
З-поміж когорти буковинських просвітників особлива роль належить представникам родини Мандичевських, що сприяли активізації культурно-освітнього руху Буковини, визначали аксіокультурні засади розвитку регіону у другій половині ХІХ – у першій половині ХХ ст. На основі архівних джерел, періодичних видань схарактеризовано основні вектори діяльності Євсевія та Георгія Мандичевських у контексті розвитку музичної культури й освіти Буковини. Акцентовано увагу на внескові Мандичевських у розвиток церковної музики та хорового мистецтва. Автором простудійовано значну джерельну базу, що засвідчило недостатність інформації про культурно-музичну діяльність представників відомої на Буковині та в Румунії родини. Водночас Мандичевських знають в Європі й шанують їхні здобутки, однак в Україні недостатньо звертають увагу на маловідомих членів родини Мандичевських, хоча їхній культурний внесок становить неоціненне надбання музичної культури й освіти.
Подано факти про перебування та творче життя Євсевія Мандичевського у Відні (Австрія). Аналіз маловідомих джерел дозволив з’ясувати, що музичні праці Євсевія були широко відомі на Буковині: церковні, аматорські хори виконували композиції Євсевія Мандичевського різними мовами (українською, румунською, німецькою) саме на теренах Буковинського краю. Відзначено факти близької дружби Євсевія з відомим австрійським композитором Йоганнесом Брамсом, що заслуговує на окремий аспект дослідження та викладу в наукових матеріалах. Виявлено, що Євсевій став спадкоємцем мистецького скарбу Йоганнеса Брамса.
За результатами опрацювання матеріалів періодики другої половини XIX ст. було встановлено хронологічну послідовність творчого розвитку та популяризації музики родини Мандичевських. Варто відзначити, що Євсевій та Георгій щільно співпрацювали з румунськими культурними товариствами: Armonia – Гармонія, Academia Orodoxă – Православна академія та ін.
Серед досліджуваних матеріалів встановлено факти впливу творчості Георгія Мандичевського на розвиток музичної культури й освіти Буковини: він був знаним диригентом хору музичного культурного товариства Armonia – Гармонія. Поряд із румунськими та українськими товариствами на Буковині своєю активною діяльністю відрізнялися й вірменські, німецькі, єврейські культурні товариства. З ними Георгій Мандичевський також співпрацював. Спадок Георгія складає значна кількість талановитих музичних творів, незважаючи на те, що у віці 37 років митець пішов з життя. Доведено, що об’єктивне висвітлення внеску сім’ї Мандичевських у розвиток освіти, культурного та музичного життя буковинського краю сприятиме висвітленню конструктивних освітніх ідей її найвідоміших представників, а також досягнень музичної освіти краю.
Посилання
Acatrini, V. (2016). Gheorghe Mandicevschi - fiu al neamului românesc. Libertatea Cuvântului, 39(696), 6 octombrie, 14.
Acatrini, V. (2017). Familia Mandicevschi în contextul vieții muzicale a Bucovinei. Glasul Bucovinei, 1, 52-65.
Acatrini, V. (2018). Compozitorul Eusebie Mandicevschi – pagini românești ale activității sale. Glasul Bucovinei, 4, 52-58.
Criță, A. (1932). Cronică. Corul Mitropolitan, sau mai bine zis: Alex Zavulovici. Făt - Frumos, 1-2(VII), 286-296.
Ionică, T. (1994). Comuna Voloca-pe-Derelui și societățile ei culturale de odinioară. Țara Fagilor, III, 26-31.
Jubileul „Armoniei”. (1906). Apărarea Națională, 13(I), 18 noiembrie, 3.
Jubileul „Armoniei”. (1906). Apărarea Națională, 18(I), 6 decembrie, 2-3.
Morariu, L. (1931). Cronică. Alexandru Voevidca. Făt - Frumos, 1(VI), 126.
Morariu, L. (1935). Societatea “Armonia” (Cernăuți) într'al 52 – lea an : 1932 – 1933. Făt - Frumos, 4(X), 144-153.
Nichirsa, M. (1996). Eusebie Mandicevschi în lumea unor documente noi. Țara Fagilor. Cernauți: Târgu-Mures, 4, 246-249.
Satco, E. (1991). Arta în Bucovina (Vol. II, p. 117). Biblioteca Județeană „I.G.Sbiera”. Suceava.
Tcaciu-Albu, N. (1933). Viața și Opera lui Tudor Flondor. Cernăuți: Editura „Glasul Bucovinei”.