Естетика і етика педагогічної дії

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПІДХОДИ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

С. Ющик — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У соціальних науках альтернативні (також відомі як нетрадиційні або інноваційні) дослідницькі підходи, охоплюють різноманітні методи дослідження, включаючи змішані методи, інтервенційні дослідження за участю учасників, етнографії, дослідження життєвої історії та тематичні дослідження. Ці методи пропонують різні, часто взаємодоповнюючі способи дослідження складних соціальних явищ. Альтернативний підхід є складним, суб'єктивним, важким, виснажливим і трудомістким, проте корисним. Такі дослідження надають численні нюанси та тонкощі, детально доповнюючи сконструйований образ реальності, дозволяючи глибше зрозуміти досвід окремих осіб і груп, а також досліджувати соціальні взаємодії так, щоб охопити багатовимірні аспекти людського життя. Представлений огляд характеризує найпоширеніші методи, висвітлює еволюцію знань про них, значну модернізацію в їх використанні, нові варіанти та сучасний контекст, різноманітні значення та способи, якими вони конструюють образ реальності. Окрім того, у статті обговорюються можливості та загрози використання ШІ, що спонукає дослідників стежити за змінами в розвитку ШІ, враховуючи принципи етики та критичного мислення.

ПРОФЕСІЙНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЇ: ПОЛЬСЬКО УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Л. Лук’янова, Р. Бера — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті аналізуються теоретичні основи, правові бази та практичні аспекти професійного і особистісного розвитку академічних викладачів в Україні та Польщі. У ній розглядаються філософські та психолого-педагогічні основи професійного розвитку, окреслюються його стратегічні напрямки і принципи, сформульовані в національних і міжнародних правових актах, включаючи закони України та Польщі, національні концепції, стратегії та документи ЮНЕСКО.

Автори наголошують на необхідності перегляду підходів до безперервного професійного розвитку з урахуванням сучасних викликів. Визначено ключові проблеми, що перешкоджають професійному розвитку академічних працівників в Україні: неефективна діагностика освітніх потреб, низька мотивація серед академічних працівників, недостатнє визнання результатів неформального та інформального навчання, обмежена участь приватних суб'єктів у наданні освітніх послуг та відсутність систематизації міжнародного досвіду. Запропоновано конкретні шляхи вирішення цих проблем.

Особлива увага приділяється польському досвіду професійного розвитку академічних працівників, який характеризується гнучкістю, децентралізованим управлінням, активною підтримкою м’яких навичок і цифрових компетенцій, а також інтеграцією формальної, неформальної та інформальної освіти. Представлено порівняльний аналіз систем професійного розвитку в Польщі та Україні.

Автори пропонують адаптувати конструктивні елементи польської моделі до українських реалій: інституціоналізацію наставництва, вдосконалення механізмів сертифікації неформальної освіти, впровадження національної рамки цифрових компетенцій та розробку системи грантів для академічних працівників.

Висновки, представлені в дослідженні, можуть бути корисними для розробників освітньої політики, керівництва університетів, дослідників і викладачів, зацікавлених у своєму професійному розвитку.

ТЬЮТОРСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ: АНТИКРИЗОВИЙ МЕХАНІЗМ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТА ГУМАНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Л. Семеновська — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті теоретично обґрунтовано педагогічні засади реалізації тьюторської технології в архітектурі змішаного навчання. Ця інтеграція концептуалізується як стратегічний антикризовий механізм для нівелювання кумулятивних освітніх втрат та забезпечення резилієнтності української вищої освіти. Здійснено системний аналіз методологічних підходів тьюторства, доведено, що тьютор виступає каталізатором інтринсивної мотивації студентів, зміцнюючи їхню академічну стійкість. Окреслено етичні та методологічні виклики цифровізації, здійснено прогнозування еволюції ролі тьютора як навігатора в системі мікрокваліфікацій для євроінтеграції.

ТРАВМОІНФОРМОВАНА ДОПОМОГА ЧЕРЕЗ МИСТЕЦТВО: ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ У ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

А. Растригіна — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено досвід упровадження травмоінформованої допомоги через мистецтво в підготовку майбутніх музично-педагогічних працівників в умовах війни. Розкрито можливості вдосконалення змісту сучасної музично-педагогічної освіти, провідним завданням якої є забезпечення підготовки фахівця-музиканта до фахової діяльності як педагога, який має усвідомлено підтримувати ментальне здоров’я учнівської молоді засобами музичного мистецтва на неклінічному рівні. Аналіз вітчизняного наукового дискурсу довів, що з перших років війни в Україні на державному рівні було застосовано низку заходів щодо підтримки ментального здоров’я українців на клінічному рівні. Проте набуття здатності до трамоінфоромваної допомоги через арт-комунікаційну взаємодію з учнівською молоддю на неклінічному рівні наразі є головним завданням музично-педагогічної освіти. На прикладі власного досвіду вдосконалення змісту підготовки майбутніх фахівців-музикантів, що здобувають вищу освіту в ЦДУ ім. В. Винниченка, доведено, що музично-педагогічна освіта має унікальний потенціал для реалізації неклінічної, гуманістично спрямованої допомоги, яка сприяє відновленню ментального здоров’я учнівської молоді через набуття навичок саморегуляції, емоційної стійкості, відновлення внутрішньої рівноваги в подоланні наслідків посттравматичного стресу. Висвітлено практичний досвід арт-комунікаційної взаємодії майбутніх музично-педагогічних працівників з учнівською молоддю у кризових ситуаціях. Зокрема, через інтеграцію її складників (арт-терапія, цифорове мистецтво, івент-технології) та під час участі в довготривалому міжнародному проекті. Окреслено зміст оновлених освітньо-професійних програм, навчальних планів, вибіркових дисциплін і сертифікатних програм, що забезпечують розвиток арт-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців-музикантів як здатності до травмоінформованої допомоги через мистецтво. Окрему увагу приділено етнокультурним традиціям як культурно-духовному ресурсу, що уможливлює набуття здатності до травмоінфопмованої допомоги через мистецтво майбутніми музично-педагогічними працівниками.

НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

В. Горголь — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано науково-організаційні основи хореографічної освіти в США. З’ясовано, що лідером танцювальної освіти в країні є незалежні професійні громадські організації, зокрема The National Dance Education Organization (NDEO), які скеровуються National Dance Council of America (NDCA), а власне організація хореографічно-освітнього процесу ґрунтується на науково-експериментальному підході. Виокремлено принципи організації хореографічної освіти в США: демократизму, консолідації, пріоритету професіоналізму, партнерства, стабільності (Національні стандарти оновлюються один раз у 20 років), варіативності, елективності, гнучкості, соціального служіння. Доведено дослідницьку та гуманістичну спрямованість Національних стандартів на прикладі «The National Core Arts Standards in Dance» (NCAS). Накреслено перспективи впровадження позитивного американського досвіду в Україні та напрями подальших досліджень порушеної проблеми.

МЕТОДИКА ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ ПЕЙЗАЖНОЇ КОМПОЗИЦІЇ: ВІД НАТУРНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО ЗАВЕРШЕНОЇ КАРТИНИ

О. Титенко — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено системному аналізу та методиці створення пейзажної композиції в живописі – від первісного вибору мотиву до реалізації завершеного художнього твору. Розглянуто ключові етапи творчого процесу: спостереження на натурі, виконання нарисів і замальовок, створення етюдів, підготовка ескізів у кольорі та на картоні, формування остаточної композиції на полотні. Підкреслено важливість ретельного вивчення мотиву в різний час доби та за змінних погодних умов для точного визначення світлотіньових, лінійних і колірних співвідношень. Продемонстровано, що поетапний підхід у роботі над пейзажом дозволяє передати унікальну красу природи та міського середовища очима художника.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЧЕРЕЗ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ-ФЕСТИВАЛІ «ХАЙ ПІСНЯ СКЛИКАЄ ДРУЗІВ»

О. Чурікова-Кушнір, З. Софроній — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано потенціал міжнародного багатожанрового конкурсу-фестивалю «Хай пісня скликає друзів» як інноваційної освітньої платформи, що сприяє формуванню професійної ідентичності майбутніх викладачів музичного мистецтва. Зазначається, що участь студентів у таких мистецьких заходах охоплює широкий спектр педагогічних, організаційних, комунікативних і творчих видів діяльності. Проведений аналіз засвідчує, що конкурс-фестиваль не лише формує професійні компетентності та ідентичність, а й сприяє усвідомленню студентами власної ролі в освітньо-культурному середовищі, розвиває креативне мислення, ініціативність, сценічну культуру, здатність до рефлексії та командної взаємодії. Особливий акцент зроблено на міждисциплінарному характері фестивалю, відкритості до різноманітних форм художнього самовираження та активному залученні студентів до всіх етапів організаційного процесу. Розглянуто номінаційне розмаїття фестивалю, його виховну та методичну функції, а також значення взаємодії з провідними митцями й педагогами, що входять до складу журі. Підкреслюється, що подібний формат є прикладом цілісної моделі інтеграції мистецької, педагогічної та комунікативної складових у процесі професійного становлення майбутнього викладача музичного мистецтва.

ФОРМУВАЛЬНА РОЛЬ ВОКАЛІЗУ У ВОКАЛЬНО-ТЕХНІЧНОМУ ВДОСКОНАЛЕННІ ГОЛОСУ СПІВАКА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

І. Дерда — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено роль вокалізу у вокально-технічному та художньо-естетичному вдосконаленні голосу співака в процесі його професійної підготовки. На основі теоретичного аналізу наукових праць, систематизації матеріалу, узагальненні власного досвіду автор доводить хибність традиційного сприйняття вокалізу виключно як технічної вправи. Наголошується, що ефективна робота з вокалізами має забезпечувати синтез технічного тренування та стилістичного виховання, що сприяє формуванню артистичної інтерпретації, естетичного смаку, кантилени та динамічної гнучкості. Акцентується увага на методичній взаємодії вокалізації та сольфеджування для розвитку внутрішнього слуху, а також на важливості добору художньо-насичених вокалізів, стилістично репре-зентативних для різних епох. Доведено, що цілеспрямоване використання вокалізу в процесі професійної вокальної підготовки є вирішальним фактором для становлення виконавської індивідуальності співака та формування його музично-стильового відчуття..

ФЕНОМЕН ХАРИЗМИ ВИКЛАДАЧА У ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ

В. Бурназова — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується феномен харизми викладача як ключового педагогічного ресурсу, що сприяє формуванню духовно-культурної ідентичності студентів. Показано, що харизма – результат розвитку духовної культури, емоційного інтелекту, емпатії, автентичності та педагогічної рефлексії. Проаналізовано українські та міжнародні дослідження з педагогічної харизми, трансформаційного лідерства та професійної культури викладача. Розглянуто психолого-педагогічні чинники: ціннісно-смислову орієнтацію, емоційно-комунікативну компетентність, автен-тичність, етичність взаємодії зі студентами. Підкреслено, що харизма-тичний викладач формує сприятливе середовище для саморозвитку, творчості та духовного становлення студентів.

КОНТРНАРАТИВИ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ «ЦІЄЇ МОЄЇ ВІЙНИ» ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ЕМПАТІЇ

П. Клімчик — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У часи конфліктів боротьба за наративи стає такою ж важливою, як і боротьба на полі бою. Освіта відіграє життєво важливу роль у формуванні того, як майбутні покоління розуміють війну, мораль і відповідальність. У пропонованій статті досліджується, як схвалена критиками відеогра «This War of Mine», де зображується виживання цивільного населення під час війни, може служити педагогічним інструментом для викладачів, які прагнуть розвивати в учнів критичну емпатію та кидати виклик однобоким зображенням війни. Грунтуючись на знаннях кіберпсихології, наративної психології та ігор, автор демонструє, як інтерактивне оповідання дозволяє гравцям емоційно та етично взаємодіяти з реаліями війни поза межами політичної риторики. Аналізуючи застосування едукаційних і наративних механізмів, у тексті висвітлюється, як педагоги можуть використовувати цифрові ігри не для уславлення чи тривіалізації конфлікту, а для його гуманізації, перетворюючи учнів із пасивних користувачів інформації на активних інтерпретаторів складних моральних ситуацій. У статті підкреслюється важливість сформованості критичної медіаграмотності перед загрозою пропагандистських ігор, таких як Squad 22: ZOV, де пропонуються мілітаристські, одномірні зображення війни, що сприяє дегуманізуванню наративного фреймінгу. Зрештою, стверджується, що відеоігри можуть стати потужними інструментами для розвитку нюансованого розуміння жорстокості та виживання.

РОЛЬ ЖІНОК У ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ STEM-ОСВІТИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

Л. Батюк — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано внесок жінок у формування стратегії розвитку STEM-освіти в Сполучених Штатах Америки в другій половині XX – 20-тих рр. ХХІ століття в умовах повоєнного відновлення, «Холодної війни» та прискореного зростання цільового економічного ринку США. Надано якісний аналіз проблем, з якими стикаються жінки та дівчата в науці, технологіях, інженерії та математиці (STEM) за наявності дискримінаційного розподілу гендерних ролей у STEM-галузі. Розглянуто професійну діяльність жінок-взірців, їхня самореалізація в STEM-галузі, боротьба за створення умов для досягнення жінками повної рівності з чоловіками в США та в усьому світі. Визначено ключові проблеми та можливості для жінок у STEM-університетському середовищі. Проаналізовано дані Всесвітнього економічного форуму 2017 – 2025 рр., констатовано, що зберігається середній сукупний гендерний розрив понад 30 % в освіті, економіці, охороні здоров’я та політиці. Досліджено індекс глобального гендерного розриву в США та Україні, з’ясовано, що нерівність участі жінок у STEM-освіті та STEM-кар’єрі все ще зберігається в певних науково-освітніх дисциплінах, включаючи математику, фізику, інженерію, інформатику, де жінки складають меншу частину фахівців.

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ЧЕХІЇ

Т. Атрощенко, Т. Кравченко — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано особливості розвитку соціальної компетентності в процесі формування ціннісних орієнтацій учнів старших класів у Чехії. Підкреслено, що ціннісні орієнтації - це центральне особистісне новоутворення, що виражає свідоме ставлення до себе, до світу та суспільства. Визначено педагогічні умови розвитку соціальної компетентності в процесі формування ціннісних орієнтацій старшоклас-ників у європейському, зокрема чеському, освітньому просторі: спрямування освітньої діяльності на розвиток ключових компетентностей, тобто здатності застосовувати знання та цінності на практиці; формування у старшокласників «Я-концепції» особистості; адекватне застосування педагогічних технологій.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

О. Даниско — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті визначено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов розвитку соціальної компетентності школярів засобами фізичної культури. Автор аналізує вплив модифікації змісту фізкультурної діяльності на формування співпраці, комунікативності, емпатії та самоконтролю учнів п’ятих класів. Експериментально доведено необхідність створення позитивного емоційного клімату, партнерської взаємодії між учителем і учнями, інтеграції урочної та позаурочної діяльності для розширення соціального досвіду школярів. Запропоновано методи підвищення ефективності навчання, такі як рухливі ігри та естафети в малих групах, спортивні змагання, рефлексивні вправи, групові проєкти, волонтерські ініціативи та методична підтримка вчителів. Підкреслено значення фізичної культури як інструменту формування м’яких навичок і соціально-емоційної компетент-ності учнів у контексті реалізації завдань Нової української школи.

150-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА БУКОВИНІ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКОГО ВИХОВАННЯ У 1875-1918 РОКАХ

Я. Танявська — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено 150-річчю заснування першого дошкільного закладу на Буковині – дитячого садка Чернівецької державної жіночої учительської семінарії, який започаткував систему буковинської громадської дошкільної освіти й виховання. З’ясовано, що дитячий садок засновано згідно з рішенням австрійського Міністерства віросповідань і освіти від 16 серпня 1875 р., його відкрили в Чернівцях 1 жовтня 1875 р. Першою керівницею дитячого закладу стала Гелена Сливінська (Нікітович), яка здобула педагогічну освіту в Чернівецькій жіночій учительській семінарії, а фахову дошкільну освіту – на фребелівських курсах у місті Грац (Штирія). Першого 1875/1876 навчального року в дошкільному закладі виховувалося до 60 хлопчиків і дівчаток. Заняття проводилися за методикою Фрідріха Фребеля. Дитячий садок учительської семінарії мав статус «зразкового», тому що служив майданчиком для практичної підготовки майбутніх вихователів. Із перших місяців існування закладу тут пройшли практику шість учениць четвертого курсу Чернівецької жіночої учительської семінарії. Окреслено неординарну діяльність «дитячих садівниць» Гелени Сливінської (Нікітович), Сільвії Пашкан, Камілли Кудли, Анни Вест, які протягом багатьох років очолювали дошкільні заклади в Чернівцях і сприяли ствердженню нової жіночої професії.

ПЕРСПЕКТИВИ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-БАКАЛАВРІВ: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ

Н. Філіпчук — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті представлені результати контент-аналізу змісту освітніх програм підготовки майбутніх педагогів на бакалаврському освітньому рівні на прикладі трьох закладів вищої освіти (Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Карпатського національного університету ім. В. Стефаника). З’ясовано, що в ЗВО здійснюється цілеспрямоване оновлення психолого-педагогічної підготовки студентів відповідно до нових освітніх стандартів, запитів НУШ і реалій війни; кожен заклад демонструє досвід збереження академічних традицій, системності, практичної спрямованості, стійкості до викликів, інноваційність і цифрову інтеграцію. Схарактеризовано зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів, який має такі особливості: адаптація до сучасних освітніх викликів; поєднання класичної педагогічної спадщини, сучасних технологій, вимог воєнного часу і цінностей реформованої шкільної освіти; компетентнісна побудова змісту навчання; зорієнтованість на педагогіку партнерства, рефлексію та емоційний інтелект; інституційно підтримувана цифровізація освіти; увага до методик навчання відповідно до освітніх галузей НУШ; включення нових модулів, тем із безпеки, інклюзії, домедичної допомоги тощо. Обґрунтовано рекомендації для оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки з урахуванням сучасних викликів: забезпечення україноцентричного спрямування змісту навчання; інтеграція травмоінформованого підходу та психологічної підтримки у зміст підготовки; розвиток цифрової компетентності та готовності до організації ефективного дистанційного навчання; посилення практичної спрямованості методичних дисциплін в умовах кризи; максимізація інноваційних форм і методів навчання педагогів; акцент на розвитку дослідницької компетентності майбутніх учителів; структурування змісту психолого-педагогічної підготовки з урахуванням освітніх галузей НУШ і профільної старшої школи; актуалізація освітньо-наукової спадщини видатних українських педагогів.

РОЗВИТОК МЕДІАОСВІТИ ПЕДАГОГІВ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

М. Головченко — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасні тенденції та перспективи розвитку медіаосвіти педагогів в Україні в умовах інтенсивної трансформації медіапростору. Схарактеризовано тенденції розвитку медіаосвіти педагогів у першій чверті ХХІ ст.: тенденція врегулювання державної політики протидії інформаційному терору в умовах війни; тенденція використання здоров’язбере-жувального потенціалу медіаосвіти педагогами в освітній практиці; утвердження об’єктивної громадської думки шляхом нівелювання маніпуляцій у ЗМІ; реагування педагога на медіатравматизацію особис-тості на засадах теорії і практики медіапсихології; утвердження компетентнісних засад розвитку інфомедійної грамотності, медіагра-мотності, медіакомпе-тентності педагогів; активізації неформальної та інформальної медіаосвіти педагогів; тенденція оновлення змісту медіаосвіти вчителів на міждисциплінарних засадах. Серед негативних тенденцій вирізнено несистемність упровадження медіаосвітньої складової у професійну підготовку сучасного вчителя, дискрет-ність навчання медіа-грамотності у сфері освіти дорослих. Окреслення тенденцій розвитку медіаосвіти педагогів в Україні з урахуванням політичних, соціокультурних, ідеологічних викликів у першій чверті ХХІ ст. дало змогу виокремити цінні ідеї для вдосконалення медіаосвіти педагогів в Україні на різних рівнях: державному й регіональному; організаційно-управлінському й особистісно-професійному.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

О. Палеха — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті актуалізовано проблему модернізації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у контексті вимушеної цифровізації освітнього простору України, спричиненої пандемією COVID-19 та воєнним станом. Підкреслено, що формування іншомовної лексичної компетентності є фундаментом комунікативних навичок молодших школярів, однак різкий перехід до змішаних і дистанційних форм навчання виявляє суттєві прогалини в готовності педагогів адаптувати класичні методики до цифрового середовища. З’ясовано, що попри наявність загальної цифрової грамотності, майбутні вчителі часто не володіють специфічною методичною компетентністю, необхідною для роботи з дітьми віком 6-10 років в онлайн-форматі. Визначено, що просте перенесення традиційних методів у відеоконференції призводить до когнітивного перевантаження учнів та зниження мотивації, оскільки не враховує потреби молодших школярів у мультисенсорній взаємодії та ігровій діяльності.

Обґрунтовано методичну систему підготовки майбутніх учителів до розвитку англомовної лексичної компетентності учнів початкової школи в умовах змішаного навчання. Теоретико-методологічною основою системи визначено інтеграцію системного, компетентнісного та синергетичного підходів. Охарактеризовано структуру пропонованої системи, яка складається з цільового, змістового та операційно-діяльнісного компонентів. У межах змістового компонента проаналізовано потенціал використання сучасних цифрових інструментів та гейміфікованих платформ (Lingokids, Duolingo ABC, Kahoot!, Wordwall, Blooket). Наголошено, що ці ресурси розглядаються не як розважальні елементи, а як методично виправдані засоби для забезпечення наочності, інтервального повторення лексики та зниження афективного фільтра в учнів. Особливу увагу приділено операційно-діяльнісному компоненту, який базується на принципі ізоморфізму (опанування методики змішаного навчання безпосередньо через змішаний формат).

Зроблено висновок, що запропонована методична система забезпечує подолання розриву між технологічною та методичною підготовкою фахівців. Доведено, що формування методичної компетентності дозволяє майбутнім учителям ефективно організовувати процес засвоєння іншомовної лексики незалежно від формату навчання (очного, дистанційного чи змішаного), що відповідає вимогам Державного стандарту початкової освіти та сприяє інтеграції української освіти у світовий простір.

НАБУТТЯ СТАТУСУ СЕРТИФІКОВАНОГО ПОДАТКОВОГО КОНСУЛЬТАНТА У ПРОФЕСІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

В. Петренко — чт, 25 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлюється роль професійних організацій та освітніх установ у процесі професійної підготовки та підвищення кваліфікацій у Великій Британії. Автор вивчає змістові та організаційні особливості іспитів на здобуття сертифікату податкового консультанта, які пропонуються Британським Сертифікованим Інститутом Податківців. Увагу акцентовано на тому, що Інститут забезпечує повний педагогічний і навчально-методичний супровід набуття претендентами необхідних знань та організаційний менеджмент іспитів із використанням сучасних комп’ютерних технологій. Проаналізовано змістові модулі іспитів, які спрямовані на виявлення актуальних знань податкової галузі та прикладні навички вирішення практичних проблем. Питання отримання сертифікату податкового консультанта розглядаються в контексті необхідності вдосконалення процесу професійної підготовки податківців в умовах застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.