Естетика і етика педагогічної дії

ЗНАЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСОРА ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ТА ОСВІТІ

2023-12-14T17:28:16+02:00

У статті розглянуто основні етапи диригентсько-хорової діяльності Г. С. Левченка; виявлено специфіку його роботи з численними хоровими колективами Полтавщини, зокрема з українським народним хором «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; проаналізовано шляхи втілення ним кращих педагогічних традицій у процес підготовки майбутнього вчителя.

УПРОВАДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА В НЕФОРМАЛЬНУ ОСВІТУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

2023-12-14T17:34:34+02:00

Статтю присвячено впровадженню творчого доробку видатного українського хормейстера, композитора, аранжувальника, педагога Григорія Левченка в неформальний освітній простір. Підкреслюється, що неформальна мистецька освіта є джерелом удосконалення загальних і фахових компетентностей майбутніх фахівців, отриманих у процесі формальної освіти. Наголошується, що важливим аспектом наукової, педагогічної, мистецької діяльності Г. Левченка була спрямованість на реалізацію національного, естетичного, освітнього та виховного потенціалу української народної пісні, яка стала домінантою його творчості. Доводиться, що багаторічна системна робота Г. Левченка з організації та реалізації неформальної мистецької освіти в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка сприяла підготовці майбутніх педагогів до виховної роботи в закладах загальної середньої та позашкільної освіти.

МУЗИЧНА ПЕДАГОГІКА Г. С. ЛЕВЧЕНКА

2023-12-14T17:41:18+02:00

У статті визначено сутність поняття «музична педагогіка», охарактеризовано її структурні компоненти на прикладі діяльності професора Г. С. Левченка. Репрезентовано різні підходи викладача-митця до навчання та виховання студентів. Встановлено, що педагог-музикант Левченко у своїй навчально-виховній діяльності значну увагу приділяв добору репертуару, роботі зі змістом твору-пісні, власному прикладові як засобу впливу на студентську аудиторію. Авторка оперує оригінальними документами, зокрема концертними програмами, для аналізу педагогіки професора Левченка.

ВНЕСОК ХУДОЖНИКІВ-МІГРАНТІВ У РОЗВИТОК МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

2023-12-14T17:46:16+02:00

У статті проаналізовано теоретико-методичні ідеї художників-педагогів першої половини ХХ століття, що емігрували за кордон. Проаналізовано праці таких педагогів, як О. Архипенко, В. Гагенмейстер, Е. Козак, С. Колос, В. Ласовський, К. Малевич, М. Самокиш, В. Січинський. Виокремлено ключові ідеї майстрів, які були висвітлені в їх теоретичних працях. Сформульовано ряд думок щодо цілей написання цих доробків та їхньої ролі в розвитку мистецької освіти досліджуваного періоду. Запропоновано рекомендації щодо різних напрямів вивчення образотворчого мистецтва в закладах вищої та професійної освіти, а також їхнього використання в сучасній теорії та практиці.

ХУДОЖНЬО-ТВОРЧІ ПРОЄКТИ У ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І ТЕХНОЛОГІЙ

2023-12-14T17:51:59+02:00

Статтю присвячено проблемам професійно-особистісного становлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва і технологій. Висвітлено різні підходи до їх вирішення; виокремлено ключові поняття дослідження. Розглянуто художньо-творчі проєкти як засіб професійно-особистісного становлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва і технологій, їхні різновиди та шляхи реалізації. Доведено їхню ефективність і необхідність упровадження в процес підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої педагогічної освіти.

ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО МУЗИКУВАННЯ НА УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТАХ У МУЗИЧНИХ ШКОЛАХ

2023-12-14T18:05:06+02:00

У статті розглядаються важливі аспекти організації колективного музикування на ударних інструментах у музичних школах. Проаналізовано різні форми колективного музикування, які використовуються для створення навчальних музичних колективів. Розкриваються важливі аспекти репетиційних методик і педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток музичних навичок і соціальних умінь учасників. Окрема увага приділяється вибору репертуару, техніці гри на ударних інструментах, координації музикантів у колективі, взаємодії викладачів і учнів, розвитку слухових навичок і артистизму. Виявлено позитивний вплив колективного музикування на інтелектуальний і психоемоційний розвиток учасників. Пропонуються нові ідеї, що сприятимуть удосконаленню науково-методичних підходів до організації колективного музикування на ударних інструментах.

СТРАТЕГІЇ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

2023-12-14T13:47:03+02:00

Упродовж кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. у сфері освітніх, педагогічних наук вироблено три стратегії педагогічних досліджень, що сформувалися відповідно до проблематики дисертаційних досліджень і які передбачають здійснення наукових пошуків через діяльність самого дослідника: експериментальна, порівняльно-педагогічна й історико-педагогічна. У європейському просторі сформувалися стійкі методологічні стратегії здійснення дослідницьких студії у сфері освітніх і педагогічних наук, що спрямовані переважно на експериментальні дослідження з використанням кількісних характеристик у процесі динаміки зростання певної якості досліджуваної категорії осіб, здійснення порівняльно-педагогічних досліджень з метою представлення кращих освітніх практик зарубіжного досвіду та їх імплементації в освіту інших країн, а також на актуалізацію історико-педагогічного досвіду певної країни з метою збереження національної ідентичності, утвердження цінностей культури, освіти, науки на рівні держави. Вагомий досвід у кристалізації сучасних методологічних стратегій педагогічних досліджень мають українські і польські науковці, спільні наукові дискусії між якими сприяють розвитку методологічного плюралізму, відкритості дослідницького простору, міждисциплінарності наукових пошуків з урахуванням традицій та інновацій у сфері освітніх наук, в утвердженні розвитку субдисциплін педагогіки в умовах відкритої науки, цифровізації дослідницького контенту.

КОЛИ ЗАСІБ СТАЄ МЕТОЮ. ДЕКІЛЬКА НЕОПОРТУНІСТИЧНИХ ДУМОК ПРО УНІВЕРСИТЕТ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

2023-12-14T14:26:55+02:00

Політичні та соціальні зміни після розпаду комунізму в останній чверті ХХ століття та глобалізація, яка прогресувала на початку ХХІ століття, призвели до необхідності перебудови академічних інституцій. Це також ініціювало дискусії про стан університету. У цій статті автор, беручи за відправну точку статтю о. Яцека Воронецького «Учень чи книга» (перше видання 1918 року), показує, що університет перебуває у стані перманентної кризи. Її джерелом є відчуження, тобто ситуація, в якій те, що було лише засобом, стає в діяльності людей та інституцій метою, «мистецтвом заради мистецтва». Подібно до того, як у часи діяльності о. Воронецького написання наукових книг стало самоціллю, найкоротшим і найпевнішим шляхом до професорського звання, так і в наш час відчуженими стали інструменти так званої параметризації наукових здобутків. Читаючи статтю о. Воронецького, мимоволі напрошується висновок, що відчуження призводить до патологій у суспільному житті. Однак у кожну епоху воно проявляється по-різному.

МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА В КОНТЕКСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

2023-12-14T14:44:02+02:00

У статті висвітлюються результати аналізу мистецько-педагогічної діяльності видатного українського педагога, музиканта, фольклориста, професора, завідувача кафедри музики та керівника українського народного хору «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Григорія Левченка. Аналіз здійснено в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в Україні в період останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття. Доведено, що своєю професійною діяльністю Г. Левченко употужнив систему професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої педагогічної освіти.

ФЕНОМЕН ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСОРА ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА

2023-12-14T14:50:58+02:00

У статті розкрито феномен особистості професора Григорія Левченка (1933–2022) – педагога, дослідника музичного фольклору, хормейстера, композитора, громадського діяча, засновника і художнього керівника українського народного хору «Калина» Полтавського націо-нального педагогічного університету імені В. Г. Короленка (1979–2022). У процесі узагальнення автором тривалого досвіду співпраці з педагогом-митцем доведено унікальну цілісність його яскравої особистості, яка ґрунтується на трьох цінностях – українська народна пісня, рідна мова й Україна, котрі визначили зміст і напрям його багатогранної діяльності. Акцентується, що творчий підхід професора до кожної справи сприяв упровадженню авторських навчальних посібників, а також оригінальних педагогічних, мистецьких і менеджерських методів, прийомів і засобів.

ЗМІСТ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАСИЛЯ ЛОБУРЦЯ

2023-12-14T15:04:47+02:00

У статті розкривається зміст науково-педагогічної діяльності відомого вченого-педагога, історика, краєзнавця, організатора наукової роботи В. Лобурця. Доведено, що визначальною рисою науково-педагогічної діяльності вченого було гармонійне поєднання дослідницького й освітньо-виховного аспектів. На основі студіювання біографічної, наративної літератури та архівних матеріалів проаналізовано основні її складники: розробка методології наукового та навчального пізнання; збагачення змісту, методів і форм викладання історичних дисциплін; удосконалення лекторської майстерності. Доведено, що науково-педагогічна діяльність В. Лобурця мала загальнопедагогічну та практико-орієнтовану спрямованість щодо підготовки майбутніх учителів.

КОНЦЕПЦІЯ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У ВИМІРАХ СОЦІАЛЬНИХ ПОТРЕБ ВОЄННОГО І ПОВОЄННОГО ЧАСУ

2023-12-14T18:55:16+02:00

У статті визначаються і розкриваються структурні елементи концепції оновлення змісту професійної підготовки майбутніх викладачів закладів вищої педагогічної освіти у вимірах соціальних потреб воєнного та повоєнного періоду. Висвітлено концептуальні ідеї та цільові орієнтири щодо моделювання змісту професійної підготовки студентів на другому (магістерському) рівні вищої освіти в університетах. Визначено сутність системи професійно-цифрових компетентностей фахівців. Схарактеризовано принципи актуального оновлення змісту професійної освіти майбутніх викладачів.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2023-12-14T19:09:10+02:00

У статті теоретично обґрунтовано та визначено напрями цифрової трансформації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання як закономірності інформатизації сфери вищої освіти. Наголошується, що впровадження змішаного навчання у практику підготовки майбутніх учителів фізичної культури забезпечує й посилює студентоцентроване та практико-орієнтоване спрямування професійної освіти. На основі аналізу практичного досвіду закладів вищої освіти України визначено напрями цифрової трансформацій професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах змішаного навчання на рівні цілей, змісту, технологічного забезпечення, запланованих результатів.

РОЗРОБКА ПРОГРАМИ З МУЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВІЙНИ

2023-12-14T19:15:14+02:00

У статті описується створення доказової програми з музичної терапії для дітей з аутизмом, постраждалих від війни. Діти з аутизмом (або діти-аутисти) є однією з найбільш уразливих груп населення у військових конфліктах. Програма створена з метою зменшення можливого травматичного досвіду, пов’язаного з війною, та підвищення адаптаційних навичок дітей. Розглянуто найпоширеніші терапевтичні методики та стратегії роботи з аутизмом і травмою. Програма базується на основі Травма-інформованої допомоги (ТІД), принципах Прикладного аналізу поведінки (АВА), Когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), Травма-орієнтованої когнітивно-поведінкової терапії (ТО-КПТ) та музичної терапії.

Визначено основні сфери та потреби учасників програми. Cформульовано чотири специфічні цілі програми, включаючи формування емоційної обізнаності, покращення навичок подолання стресу, поліпшення соціальної взаємодії та зменшення тривожності. Визначено кількість та частоту втручань, тривалість сесій та критерії участі в програмі. Програма включає інструменти оцінювання для батьків, терапевтів та дітей, приклади тематики сесії, опис структури сесії, терапевтичну функцію музики та запропоновані матеріали.

За результатами проведених досліджень надано рекомендації щодо впровадження програми. Наголошено про необхідність проведення подальших розширених досліджень музичної терапії для дітей з аутизмом, постраждалих від війни. Рекомендовано апробувати описану програму в Україні.

ПРОЄКТ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ФОНДУ «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В КОМІКСАХ»: ІДЕЯ, СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, РЕЗУЛЬТАТИ

2023-12-14T19:24:08+02:00

У статті представлено результати виконання проєкту «Українська література в коміксах», створеного за підтримки Українського культурного фонду. Автори проєкту розробили й підготували онлайн-каталог в україномовній і англомовній версіях. Результати проєкту репрезентують нове інтерактивне вивчення української писемної спадщини різних періодів з урахуванням сучасних соціокультурних, ідеологічних викликів. Онлайн-каталог стане у пригоді широкому колу користувачів, які цікавляться українською мовою, літературою та культурою, його впроваджено в освітній процес в Україні та за кордоном, де навчаються діти-переселенці. Проєкт ґрунтується на гуманістичних принципах, стверджує національні й загальнолюдські цінності.

ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНГВАЛЬНИХ ДОМІНАНТ ІДІОСТИЛЮ ПИСЬМЕННИКА ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

2023-12-14T19:28:46+02:00

Стаття присвячена визначенню лінгвальних домінант ідіостилю письменника як засобу навчання сучасної української мови. Автор стверджує, що визначення лінгвальних домінант ідіостилю письменника за допомогою лінгвістичого аналізу тексту є надзвичайно дієвим і всеохопним засобом навчання сучасної української мови у старшій школі. Зазначається, що особливо цікавим для емпіричних досліджень учнів є ідіостиль відомої сучасної письменниці Оксани Забужко.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2023-12-14T19:32:39+02:00

У статті визначено сутність поняття «соціальна компетентність», охарактеризовано її структурні компоненти. Репрезентовано різні підходи до дефінування соціальної компетентності дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано особливості формування соціальної компетентності молодших школярів та визначено її місце в системі ключових компетентностей сучасної особистості. Розкрито роль соціально значущої діяльності учнів початкової школи у процесі розвитку їх соціальної компетентності. Окреслено педагогічні умови формування соціальної компетентності молодших школярів у Новій українській школі.

УКРАЇНОЗНАВЧІ АКТУАЛІТЕТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ

2023-12-14T15:18:23+02:00

У статті обґрунтовано, визначено та розкрито українознавчі актуалітети педагогічної культури вчителя в контексті сучасних політичних, соціальних і культурологічних проблем становлення національної системи освіти в Україні. Акцентовано увагу на тому, що нинішня місія освіти – зміцнювати й розвивавати національну ідею. Доведено, що культ культури, передовсім національної, необхідно сприймати як методологію сучасної освіти. З’ясовано, що, формуючи педагогічну культуру вчителя, викладача, необхідно зважати на два ключових аспекти – професійний і культурний. Наголошується, що справжня педагогічна культура формується двовимірно – конкордично і логічно, чуттєво й раціонально, є своєрідним синтезом душі і розсуду (інтелекту). Констатовано, що українознавство слід вважати тим ваговитим складником у змісті освіти, що робить її добротною, інтелектуальною, гуманною, національною, зміцнюючи суспільні процеси державо-націєтворчості.

ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ: АНАЛІЗ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРОЄКТІВ

2023-12-14T15:25:12+02:00

У статті порушуються актуальні питання трансформації духовних цінностей українського народу в умовах російсько-української війни через призму студентських культурно-мистецьких проєктів. Авторкою обґрунтовується актуальність звернення до зазначеної проблеми; розкривається сутність поняття «духовні цінності» як складного концепту, що визначає важливі життєві орієнтири людини, які формуються у сфері духовності та культурно-мистецької творчості; пропонується трактування культурно-мистецького проєкту як складного, багатоаспектного, різноманітного процесу за своєю природою й особливою формою творчої міжособистісної взаємодії, спрямованої на досягнення певної мети, що обмежена місцем, часом і ресурсами. В контексті зазначеної тематики здійснено порівняльний аналіз результатів створених студентських культурно-мистецьких довоєнних проєктів і тих, що виконані під час онлайн-навчання в окупації та в умовах бойових дій. Отримані результати, у форматі створених відеоконтентів, указують на трансформаційні процеси з їх зосередженістю на просторі світу духовних цінностей, таких як: любов до Батьківщини, до рідного міста та своїх рідних, національна гідність, значимість власного «Я» в умовах війни, віра в Перемогу. Зроблено висновок, що жахливі умови російської агресії, у яких перебувала наша студентська молодь, спричинили перетворення духовних цінностей українського суспільства у внутрішні, особистісні високодуховні риси характеру молодої людини.

ЕСТЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ

2023-12-14T15:32:51+02:00

У статті розглянуто структурно-функціональну модель формування естетичної компетентності майбутніх педагогів засобами хореографічного мистецтва як систему, яка забезпечує ефективність цього процесу. Естетичну компетентність потрактовано як складову загальнокультурної підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти. Проаналізовано компонентну структуру педагогічної моделі, виокремлено основні її блоки – цілевизначення, базовий, організаційний, реалізаційний, рефлексивний та розкрито їхнє змістове наповнення. Обґрунтовано функціональні взаємозв’язки між структурними складовими моделі.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ: СУТНІСТЬ, ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ, РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

2023-12-14T17:22:40+02:00

В експериментальній статті висвітлюються сутність емоційної культури здобувачів вищої освіти за спеціальністю 024 Хореографія, показники сформованості її емоційного компонента (емоційно-естетична чутливість, здатність до естетичної насолоди, естетична емоційна спрямованість особистості), методи її діагностики та його результати. Визначено рівні сформованості емоційного компонента естетичної культури студентів, рейтинг емоційних спрямованостей особистості учасників експерименту, що дозволило авторові накреслити стратегію формування естетичної культури майбутніх хореографів у профіесійній підготовці в закладі вищої освіти.