Естетика і етика педагогічної дії

СИНЕРГІЯ ДУХОВНОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ У СТУДЕНТСЬКИХ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРОЄКТАХ

2024-06-13T10:45:09+03:00

В оглядовій статті обґрунтовано взаємозв’язок духовного розвитку особистості та творчого потенціалу як чинника створення культурно-мистецьких проєктів у процесі підготовки майбутніх фахівців мистецького фаху. Доведено на прикладі реалізації сертифікатної програми «Організація та режисура культурно-мистецьких проєктів», що рівень духовності здобувача вищої освіти впливає на його художню творчість, створюючи синергію у сфері якісних культурологічних, мистецьких практик. З’ясовано, що синергія духовності і творчості є важливим чинником творення культурно-мистецьких проєктів-відеоконтентів; синергетична дія здобувачів ефективно спрямована на взаємодію духовних цінностей, моральних принципів та особистісного творчого потенціалу; сукупний ефект синергії духовності та творчості за умов поєднання та взаємодії декількох учасників проєкту підвищує рівень результативності спільної діяльності здобувачів освіти, зокрема магістрантів мистецьких спеціальностей.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ СЦЕНОГРАФІЇ ПОЛТАВЩИНИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ХОРЕОГРАФІВ-ПОСТАНОВНИКІВ

2024-06-13T11:07:52+03:00

У статті йдеться про збереження традицій української народної сценографії Полтавщини в педагогічній діяльності хореографів-постановників, про особливості творчості хореографічних колективів Полтавщини, історію їхнього становлення, форми, спільне й відмінне в роботі керівників. Відображено роль непересічних митців, які відроджували не лише регіональний танець, а й танцювальну культуру України загалом. Виступи полтавських танцювальних колективів у країнах близького й далекого зарубіжжя, визнання їх та їхнього репертуару на міжнародній арені доводить цінність української народної сценографії у світовій культурі.

ДЕКОРАТИВНА КЕРАМІКА ЯК ГАЛУЗЬ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

2024-06-13T11:26:42+03:00

У статті схарактеризовано сучасну українську декоративну кераміку, її види (екстер’єрна, інтер’єрна та виставкова), напрями розвитку (традиційна, академічна) та техніки виготовлення. Акцентується, що традиційна декоративна кераміка формується методом ліплення вручну та на гончарному крузі; академічна – методами ліплення, гончарування, відминання чи відливання в гіпсові форми, формування з пласта, 3D друк. Систематизовано методи декорування традиційної кераміки (ангобування, ритування, наліплювання, покриття поливою) та академічної кераміки, де використовуються як традиційні, так і експериментальні методи (розписи окисами металів, розписи солями металів, розпис під поливними фарбами, розпис над поливними фарбами, розпис препаратами дорогоцінних металів і люстрами). З’ясовано, що в академічній кераміці художник не обмежує свої творчі можливості, у традиційній – має триматися регіональних особливостей.

РОЗВИТОК ШКІЛЬНИХ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС

2024-06-13T13:01:32+03:00

У статті проаналізовано типи, форми роботи і перспективи діяльності сучасних шкільних музеїв в Україні. Констатовано, що музеї при закладах освіти мають тривалу історію й сталі традиції освітньої, творчої, просвітницької діяльності. З’ясовано, що в сучасних соціально-історичних умовах освітня діяльність шкільних музеїв ґрунтується на використанні інноваційних форм і методів роботи. Узагальнено принципи діяльності шкільних музеїв та представлено цінний досвід сучасного музейного шкільництва в Україні.

ЕСТЕТИКА УСМІШКИ ЛЮДИНИ: МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИЙ І ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

2024-06-13T13:17:55+03:00

У теоретичній статті розкрито естетику усмішки людини через аналіз її поліфункціонального простору в контексті сучасних медико-біологічних і психолого-педагогічних досліджень. Виокремлено та розкрито сутність сигнальної (семіотичної), експресивної, терапевтичної (здоров’я-збережувальної), захисної (маскувальної), репрезентативної, комунікативної, соціальної, педагогічної та естетичної функцій усмішки. Уточнено та доповнено критерії естетики усмішки. Класифіковано усмішки на підґрунті анатомо-біологічних ознак: комісурна, іклова, складна. Акцентовано увагу на реалізації всіх функцій усмішки в процесі фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

МУЗИКА ЯК АКТУАЛІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: СВІТОГЛЯДНІ ОРІЄНТИРИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ

2024-06-13T08:42:41+03:00

У статті розкрито роль мистецтва в актуалізації пізнання історії молодим поколінням. У центрі уваги авторки – події української історії ХХ‑ХХI ст., які мають драматичні, трагедійні смисли. Основою для формування світоглядних орієнтирів молоді через мистецтво та для переоцінки цінностей усіх суб’єктів освітнього процесу визначається україноцентризм, що має точкою відліку і водночас орієнтиром українськість художнього мислення як фундамент національно-патріотичного виховання.

Здійснено вибірковий огляд музичних творів, присвячених подіям Голодомору, Чорнобильській трагедії, боротьбі України за Незалежність на Майдані 2014 року і воєнним реаліям після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Серед авторів творів, до яких апелює стаття, – Л. Дичко, С. Луньов, В. Польова, В. Сильвестров, Є. Станкович, К. Цепколенко, Ю. Шевченко, О. Щетинський, О. Яковчук, С. Ярунський та інші митці. Виокремлено стрижневі аспекти для комунікації з учнівською та студентською молоддю в освітньому процесі на основі музики, яка актуалізує історичні події. Наголошено на складності такої комунікації стосовно втілення трагедійних образів. Підкреслено необхідність формування позитивного образу майбутньої України через музику, яка втілює драматичні сторінки української історії, що важливо для утвердження національної ідентичності молоді, формування потреби захищати власні культурні надбання.

ТЕНДЕНЦІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХІ СТ.

2024-06-13T08:53:43+03:00

В оглядовій статті проаналізовано основні характеристики української освіти у першій чверті ХХІ ст.: побудова національної школи, особистісно орієнтованої, національно спрямованої освіти; спрямування на формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, на утвердження національної ідеї; індивідуалізований характер навчання; спрямування освітнього процесу на парадигму дослідницько-пошукової діяльності учнів. Виявлено позитивні зміни у модернізації української освіти: розширення шкільної мережі, інтенсивний розвиток педагогічної науки в напрямі модернізації змісту освіти на наукових і загальнокультурних засадах, методів навчання; розвивальних освітніх стратегій, формування ідеалів виховання особистості з урахуванням моральних цінностей та принципів загальнолюдської і національної культури.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА САМОВДОСКОНАЛЕННЯ: АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

2024-06-13T09:09:11+03:00

Оглядова стаття присвячена одній з актуальних тем сучасності – формуванню готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійного розвитку та самовдосконалення на засадах акмеологічного підходу. Здійснено аналітичний огляд і аналіз психолого-педагогічних досліджень з означеної проблеми. Теоретично обґрунтовано роль акмеологічного підходу в процесі формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійного розвитку та самовдосконалення. Представлено основні завдання досліджуваного процесу, визначено відповідні методи, форми і засоби.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КРИЗИ В УКРАЇНІ

2024-06-13T09:22:54+03:00

В оглядовій статті визначено і схарактеризовано сучасний стан та особливості організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти (ЗДО) під час в кризи в Україні. Автором проаналізовано нормативні документи, які регламентують особливості діяльності в ЗДО. Визначено виклики у процесі організації освітнього процесу в різних формах. Обґрунтовано особливості імплементації забезпечення освітнього процесу у змішаній формі. Ґрунтовно представлено особливості організації партнерської взаємодії з батьками під час організації освітнього процесу в різних формах.

«ЖІНОЧА» ПРОФЕСІЯ ДОШКІЛЬНОГО ПЕДАГОГА: ДОСВІД, ТЕНДЕНЦІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

2024-06-13T09:40:29+03:00

У статті схарактеризовано досвід становлення професійної освіти вихователів дошкільних закладів, зокрема на західноукраїнських землях, що відбувалося в контексті загальноєвропейського культурно-освітнього процесу ХІХ ст. Ретроспективний аналіз розвитку перших педагогічних інституцій з підготовки наглядового персоналу засвідчив, що до одних закладів приймали жінок, а до інших – чоловіків. Особлива роль в утвердженні поглядів про жіночий характер професії дошкільного педагога належить Ф. Фребелю. Проте на зламі ХХ – ХХІ ст. питання гендерної рівності серед педагогів дошкільної сфери привернули увагу у зв’язку з низькою участю представників чоловічої статі, що негативно позначалося на навчально-виховному процесі. Як засвідчує досвід таких європейських країн, як Норвегія, Данія і Німеччина, вирішення питання гендерної рівності в дошкільній освіті вимагає комплексних наукових і соціальних досліджень, прийняття відповідних урядових програм і управлінських рішень.

РОЗВИТОК «М’ЯКИХ» НАВИЧОК УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ

2024-06-13T10:01:13+03:00

В оглядовій статті схарактеризовано пріоритети розвитку «м’яких» навичок учителя початкових класів з урахуванням пріоритетів Нової української школи. Проаналізовано результати опитування вчителів початкових класів м. Києва щодо вагомості «м’яких» навичок у професійній діяльності. Визначено методологічні підходи (діяльнісний, андрагогічний, аксіологічний, системний) та принципи (гнучкості діяльності, зв’язку теорії і практики, креативності, діалогової взаємодії, опори на досвід, партнерства, рефлексії) розвитку «м’яких» навичок учителів початкових класів.

ПРАКТИКА ЗАПРОВАДЖЕННЯ АРТ-КОМУНІКАЦІЙНОГО ДОСВІДУ БРИТАНСЬКИХ НАУКОВЦІВ У ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

2024-06-13T13:31:13+03:00

The article presents the expediency and timeliness of introducing the art-communication experience of British scientists in the training of future teachers of musical art with the aim of acquiring students’ ability to perform artistic and communicative activities in order to restore and support the mental health of Ukrainians in the conditions of war. It has been noted, that the introduction of foreign experience of art-communication interaction in the training of music teachers can become an effective basis for achieving the specified goal. The author’s vision of the appropriateness of the application of the definition of “art- communication” in the context of the development of an updated strategy for the training of music teachers is presented. The prospects of further exploration in the researched direction.

ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ІЗРАЇЛЮ: ТРАДИЦІЇ, НАЦІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ

2024-06-13T13:57:45+03:00

В оглядовій статті представлено особливості музичної освіти Ізраїля з урахуванням полікультурного розмаїття ізраїльського суспільства, векторності на збереження культурних і освітніх традицій. Доведено, що викладання музики та співу в Ізраїлі має особливості, з-поміж яких вирізняється полікультурність змісту, що поєднує в собі елементи європейської класичної музики, єврейської музичної традиції та музики різних етнічних груп, що мешкають в країні; на організацію музичної освіти в дитячих садках і школах впливають релігійні канони. З’ясовано, що музична освіта в Ізраїлі розглядається як важливий фактор розвитку особистості та суспільства в цілому; система викладання музики та співу в Ізраїлі вирізняється інклюзивністю. Виявлено, що зміст музичної освіти в закладах освіти різного рівня в Ізраїлі врегульовується програмами, укладеними Міністерством освіти країни, а також на рівні держави запропоновані ресурси для вивчення музичних дисциплін і музичного виховання особистості. В ході компаративістського аналізу виявлено подібності та відмінності в музичній освіті Ізраїлю та України.

ДИСТАНЦІЙНІ ФОРМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МУЗИЧНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ, ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2024-06-13T14:11:05+03:00

У статті висвітлюється актуальність дистанційної музичної освіти в сучасних дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних закладах. Виділено різні формати дистанційного навчання, включаючи чат- та вебзаняття, а також гібридні комбінації. Їх проведення спирається на різноманітні платформи та сервіси (Zoom, Google Meet, месенджери та ін.), а онлайн-інструменти (Melody-Marker, Chrome Music Lab тощо) дозволяють створювати проєкти та завдання, що збагачують навчальний процес. Підкреслюється, що використання дистанційних методик сприяє збереженню системності й неперервності музичної освіти. Виокрем-люються аспекти, які потребують уваги: неприпустимість навчання дітей співові в режимі онлайн, зокрема формування здатності чисто інтонувати; використання відео- та аудіозаписів занять з методичними помилками; застосування низькопробних записів пісень для прослуховування та відтворення дітьми; відсутність контролю за якістю надання освітніх послуг тощо.

СТУДЕНТСЬКІ НАУКОВІ ПРОБЛЕМНІ ГРУПИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МУЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2024-06-13T14:21:55+03:00

В оглядовій статті окреслено значення студентської наукової проблемної групи як форми професійної підготовки здобувачів вищої освіти музичних спеціальностей. Визначено функції та завдання наукової і пошуково-дослідницької роботи здобувачів освіти загалом та студентської наукової проблемної групи зокрема. Розкрито особливості функціонування студентської наукової проблемної групи Мистецького кіноклубу «Видатні музиканти світу», що діє на кафедрі гри на музичних інструментах Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Діяльність Мистецького кіноклубу сприяє самостійній творчо-пошуковій роботі, ознайомлення з найкращими зразками виконавської майстерності у світовому музичному мистецтві, підвищення рівня виконавської майстер-ності, розвитку умінь публічного представлення результатів виконавської та творчо-пошукової роботи тощо.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

2024-06-13T14:32:02+03:00

У статті розглянуто питання організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва; схарактеризовано основні напрями і форми роботи; визначено змістовий складник курсу «Методологія та організація наукових досліджень» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, загальні та фахові компетентності, що формуються в процесі його вивчення. Проаналізовано результати організації науково-дослідницької діяльності студентів і магістрантів на кафедрі музики імені Григорія Левченка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

2024-06-13T14:41:14+03:00

В оглядовій статті актуалізується проблема підготовки сучасного вчителя-філолога, викладача-дослідника у філологічній галузі, білінгвіста, який повинен мати високий рівень фахових компетентностей, бути спрямованим на дослідницьку діяльність, стати носієм мовної культури суспільства, визначати вектори аксіокультурного розвитку громадянина зокрема і держави загалом. Окреслено тенденції розвитку філологічної педагогічної освіти в Україні: реалізація компетентнісного підходу в підготовці філологів, активізація науково-дослідницької діяльності майбутніх філологів, структурування змісту дисциплін на міждисциплінарних засадах, дискретність структурування змісту з урахуванням Концепції Нової школи, державних стандартів базової середньої освіти, профільної школи; інноваційність та прагматичність практичної підготовки фахівців філологічного фаху. З’ясовано, що визначені тенденції свідчать про спрямованість менеджерів і викладачів закладів вищої педагогічної освіти на підвищення якості підготовки сучасного вчителя філологічного фаху з урахуванням сучасних інноваційних змін у системі базової середньої освіти, профільної школи.

Обґрунтовано перспективи вдосконалення філологічної педагогічної освіти на законодавчо-нормативному й організаційно-педагогічному рівнях. Доведено, що розвиток філологічної педагогічної освіти має відбуватися з урахуванням необхідності формування широкого спектру компетентностей, що повинно забезпечуватися шляхом структурування змісту дисциплін на міждисциплінарній основі, залучення наукових досягнень, спродукованих в українському і зарубіжному науковому дискурсі; створення ресурсного контенту навчання у формі вебсайтів, електронних бібліотек, оцифрованих видань різних років, порталів, електронних лабораторій за результатами науково-дослідницької діяльності та проведення різних видів практики в реальному та дистанційному форматі; забезпечення можливостей для міжнародної комунікації майбутніх фахівців із залученням до роботи консалтингових компаній у сфері мовного контенту, стажування на посадах маркетологів, копірайтерів; залучення до реалізації проєктів, що забезпечує зв’язок наукової теорії та освітньої практики, сприяє зміцненню наставництва в освітньому середовищі тощо.

МОВНА ПІДГОТОВКА У ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ УЧНІВ У ПОЛЬЩІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

2024-06-13T14:50:11+03:00

Літературна, культурна та мовна освіта є важливою складовою системи польської освіти, що має історичні традиції та характеризується національними особливостями. Констатовано, що мовна освіта не повинна обмежуватися навчанням техніки читання та письма, наразі є необхідність розвитку індивідуального, багатого словникового запасу та творчого мовлення і письма. Збагачення мовлення має відбувалися суголосно розвитку особистості, впливати на інтелектуальний, емоційний розвиток молодшого школяра. Безпосередній діалог з літературою, мистецькими творами є вагомим чинником впливу на формування соціальних, громадянсько-патріотичних цінностей особистості. Нині діалог дітей з культурою, зокрема з літературою, відбувається насамперед через засоби масової інформації, а також меншою мірою – через книги, періодичні видання. Важливо зазначити, що тенденція мультикультурності у європейських країнах загалом і в Польщі зокрема, визначає вмотивованість учнів, їхніх батьків вивчати іноземні мови, цікавитися культурою інших держав. Відповідно мовна освіта в ХХІ ст. набула нового полікультурного контексту.

ЗАГАЛЬНА СТРАТЕГІЯ РОЗРОБКИ МОВНИХ КУРСІВ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ДЛЯ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2024-06-13T15:02:34+03:00

Статтю присвячено методиці розробки загальної стратегії мовних курсів за професійним спрямуванням для студентів різних спеціальностей. Авторка розкриває спільні та відмінні компоненти мовних програм професійного спрямування (на прикладі англійської та української мов); констатує відсутність системного підходу до розробки мовних курсів та робить спробу уніфікувати принципи їх побудови шляхом поєднання спільних мовних базових тем та тем, в яких використовується фахова спеціалізована лексика. Чітка та логічна структура побудови курсу дасть змогу оптимізувати роботу викладача та вивільнити час для розробки творчих завдань.

СПІВОЧІ КУРСИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ РОДИН ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНОСПІВУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2024-06-13T15:19:09+03:00

У статті висвітлено практичний досвід автора з організації та проведення співочих курсів для українських родин у різних закладах освіти – дошкільної, позашкільної, шкільної, а також у закладах культури та центрах української громади в інших країнах. Розглянуто різні форми занять з україноспіву із застосуванням відеоблогу «Пісенний щоденник», інноваційної технології «Пісенний кошик», онлайн-школи для матусь тощо. Автор досліджує проблему збереження та відродження традицій україноспіву в повсякденному житті та аналізує їхню роль у формуванні духовних, естетичних цінностей молодого покоління. Співочі курси, які тривають п’ятий рік поспіль та охоплюють різновікову аудиторію, спрямовані на музичний і всебічний розвиток носіїв україноспіву – дорослих і маленьких.

ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У США

2024-06-13T15:26:35+03:00

У статті проводиться комплексний аналіз сучасних підходів, програм і тенденцій у сфері професійної підготовки вчителів початкових класів у Сполучених Штатах Америки. Висвітлюється вплив ключових освітніх законів та реформ останніх двох десятиліть на модернізацію початкової освіти США. Розглядаються традиційні програми підготовки майбутніх учителів початкових класів, що пропонуються на рівнях бакалаврату та магістратури в університетах і коледжах. Аналізуються варіанти спеціалізацій, зокрема двомовна освіта, навчання обдарованих дітей, підготовка для молодшої чи старшої початкової школи, STEM-освіта тощо. Висвітлюються особливості навчання за різними формами (денна, заочна, дистанційна, змішана), обов’язкові компоненти (педагогічна практика, складання ліцензійних іспитів), вимоги до вступників. Розкрито альтернативні шляхи здобуття педагогічної освіти та сертифікації вчителів, які не потребують навчання в університетах. Досвід США у цій сфері визнано надзвичайно цінним для вивчення з метою запозичення кращих практик та вдосконалення системи підготовки вчителів в Україні відповідно до сучасних викликів.