Естетика і етика педагогічної дії http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/ <h4 style="text-align: justify;">У збірнику наукових праць <strong>«Естетика і етика педагогічної дії»</strong> висвітлено результати наукових досліджень із проблем філософії і психології педагогічної дії, естетичних і етичних засад педагогічної майстерності, теорії, історії та методики мистецької освіти, інноваційних технологій мистецької і педагогічної освіти, а також вміщено інформацію про нові видання в галузі мистецької педагогіки та науково-педагогічні й мистецько-педагогічні заходи.</h4><h4 style="text-align: justify;">Для наукових працівників, докторантів, аспірантів, викладачів, учителів, студентів різних типів навчальних закладів.</h4><h4 style="text-align: justify;">Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 23462-13302 ПР від 22.06.2018 р. Збірник наукових праць внесено до переліку фахових видань у галузі «Педагогічні науки» (Наказ Міністерства освіти і науки України №793 від 04.07.2014 р.). Дата включення (внесення змін), категорія - Наказ від 02.07.2020 № 886 Категорія «Б». </h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Засновники:</strong> Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Рік заснування:</strong> 2011</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Проблематика:</strong> Висвітлення історичних, методологічних, теоретичних і методичних проблем розвитку мистецької освіти, педагогічної освіти і освіти різних категорій дорослих; упровадження філософських, психологічних, аксіологічних, культурологічних, естетичних і етичних засад мистецько-педагогічної діяльності; педагогічна інноватика.</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Періодичність:</strong> 2 рази в рік</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська, німецька, французька, болгарська, данська, литовська, польська, румунська, словацька, чеська, фінська</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Індексація у наукометричних базах:</strong> Index Copernicus International (ICI), Google Scholar, Ulrichsweb Global Serials Directory</h4> uk-UA miravovk79@gmail.com (Vovk Myroslava Petrivna) lobachelena@gmail.com (Lobach Olena Oleksandrivna) Mon, 16 May 2022 17:29:42 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 КУЛЬТУРНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ ВИМІРИ МЕТАФОР У ДВОМОВНІЙ ОСВІТІ ВЧИТЕЛІВ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256653 <p><em>У статті розглядаються культурні та лінгвістичні виміри використання метафор у ході двомовної освіти. Автор наголошує, що пробудження інтересу до вивчення мов, формування позитивного ставлення до інших культур і розвиток толерантності, відкритості та міжкультурної свідомості може відбуватися природно в перші роки, якщо буде забезпечена необхідна підтримка та відповідні умови. Освітяни мають важливе значення для досягнення цих позитивних змін.</em></p> <p><em>Педагоги в рамках двомовної освіти можуть відігравати значну роль у цій роботі. Вони мають з’єднати, збалансувати та згармонізувати два різних світи на основі відмінностей. Учителі CLIL (Інтегроване навчання) повинні охоплювати рідну мову та додаткову мову, мову навчання, яка може бути другою, третьою, мовою меншини, регіональною чи іноземною; вони також зобов’язані інтегрувати цільову мову зі змістом академічних предметів, використовуючи обидві для підтримки один&nbsp;одного.</em></p> <p><em>Зроблено теоретичний аналіз питання. Автор дослідив рівень відкритості до інших культур, до багатомовного та полікультурного навчання студентів і викладачів. Були наведені як приклади метафори, що несуть лінгвістично релевантні та мультикультурні повідомлення, що передбачають їхнє розуміння, сприяють вихованню поваги та толерантності до різноманітності.</em></p> <p><em>Було наголошено, що сила слова та мистецтва може стати потужним інструментом у процесі підвищення міжкультурної свідомості та створення миру й гармонії. Результати навчання і формування культурно релевантного, чуйного й відповідального ставлення до всесвіту можна оцінити шляхом аналізу внутрішніх уявлень учнів. У статті представлено аналіз метафор, занотованих у ході активного використання методології </em><em>CLIL</em><em>; акцентовано саме на тих із них, що мають мовний і культурний виміри.</em></p> E. Trentinne Benko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256653 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 СУЧАСНА ВІЙСЬКОВА ЛЕКСИКА У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: МОВНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ОПАНУВАННЯ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256654 <p><em>Стаття присвячена мовним та соціальним аспектам засвоєння англомовної військової термінології та актуальності оволодіння нею в сучасних життєвих реаліях. У вступі до статті підкреслено, що ХХ та ХХІ століття відзначилися локальними війнами, терористичними актами, боротьбою з міжнародними злочинністю та подіями, котрі широко висвітлювалися англомовною пресою, у якій з’явилося багато лексичних інновацій, що й викликало потребу відобразити відповідні поняття. Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які досліджували порушені проблеми, зокрема становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць військової лексики (В.&nbsp;Виноградов, Г.&nbsp;Винокур, Б.&nbsp;Головін, В.&nbsp;Даниленко, Ф.&nbsp;Дорнер, Е.&nbsp;Жильбер, Т.&nbsp;Кияк, А.&nbsp;Крижанівська, К.&nbsp;Кусько, В.&nbsp;Лейчик, Й.&nbsp;Сміт, А.&nbsp;Ширмер та ін.).</em></p> <p><em>Авторка зазначає, що запит на представлення сучасної військової тематики в навчанні англійської мови набув особливої гостроти з початком російсько-української війни, оскільки постала необхідність розповідати правдиві факти про події на фронті за кордоном і в соціальних мережах. На її думку, вивчення професійної військової англомовної лексики треба вводити на кафедрах військової підготовки. Пропонується опрацювання військового словника на заняттях з іноземної мови, регулярне знайомство з новинами з автентичних англомовних джерел та підготовка стислих політичних зведень щоденно.</em></p> <p><em>Окреслено кілька розділів військової лексики: іменники, дієслова, фразеологізми, елементи сленгу, котрі пропонуються студентам для засвоєння. Перераховано сайти, на яких можна ознайомитись із сучасними англомовними новинами, подано інтернет-посилання та зазначено їх плюси й мінуси. Авторка оформлює добірку не менш сучасних засобів масової інформації (соціальні мережі твіттер, телеграм, інстаграм) та англомовні канали новин у них. Інноваційна військова лексика знайшла своє відображення не тільки у спеціальних ЗМІ, але й у тих, що розраховані на широке коло читачів, тому саме з них студенти можуть виокремити шар сучасної військової лексики, професійні терміни тощо. Чимало уваги, на думку авторки, має приділяється на кожному занятті проведенню 15-хвилинних політичних новин, які можуть допомогти студентам активізувати пасивну лексику в усному мовленні, ввести нову лексику в активний мовленнєвий запас, покращити вимову, відігравати роль своєрідної щоденної мовної зарядки, а також бути в курсі подій, читати новини на закордонних сайтах, розповідати про них у ЗМІ та соціальних мережах, вести діалоги з носіями англійської мови на сучасну тематику. Оскільки основні військові поняття і терміни будуть повторюватись постійно, студент має змогу добре засвоїти її та вправно використовувати в усному та письмовому мовленні. Завдання викладача полягає в тім, щоби слідкувати за правильною вимовою.</em></p> <p><em>Зазначено, що через велику кількість переселених до країн Європи у зв’язку з війною осіб виникає необхідність вести діалоги на військову тематику, загалом активно спілкуватися іноземною, тому наголошено на необхідності засвоєння та активізації шару військової лексики в сучасних випускників вишів. На жаль, зауважує науковка, сьогодення вимагає від сучасників, у тому числі студентів, вільного володіння цією лексикою для того, щоб мати можливість адекватно спілкуватися в соціальних мережах, зокрема закордонних, розуміти і правильно репродукувати інформацію щодо подій на фронті російсько-української війни. Для досягнення цієї мети запропоновано роботу зі словником військових термінів, знайомство з англомовними статтями на сайтах новин, а також щоденні політичні новини на заняттях з іноземної мови.</em></p> Yu. Styrkina Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256654 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 РОЗВИТОК М’ЯКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256659 <p><em>Статтю присвячено актуальній проблемі підготовки педагогів у вищій школі. Мета розвідки – дослідити процес формування м’яких навичок учителів початкових класів у процесі вивчення філологічних дисциплін.</em></p> <p><em>Здійснивши порівняльний аналіз дефініцій терміна «</em><em>soft skills», запропонованих українськими та зарубіжними дослідниками, автори статті акцентували на тому, що особливої значущості м’які навички набувають у професіях типу «людина – людина», до яких належать і вчителі початкових класів. </em></p> <p><em>У статті доведено, що soft skills становлять саму суть професійної діяльності вчителя початкової ланки освіти й цілеспрямоване їх формування має перебувати в центрі підготовки таких педагогів. На основі досвіду викладання філологічних дисциплін у рамках реалізації освітньої програми «Початкова освіта» (перший рівень вищої освіти) в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка автори розвідки простежили особливості розвитку м’яких навичок у студентів. Це відбувається з орієнтацією на сучасні нормативні документи (зокрема Закон України «Про вищу освіту», Професійний стандарт учителя початкових класів закладу загальної середньої освіти), системно, у процесі викладання як обов’язкових освітніх компонентів, так і вибіркових. </em></p> <p><em>Дослідники зазначили, що для ефективного формування та вдосконалення soft skills на лекційних і практичних заняттях необхідно застосовувати різні способи взаємодії суб’єктів освітнього процесу – імітаційну гру, кейс-стаді, колоквіуми, індивідуальні та групові проєкти тощо. </em></p> <p><em>Висновуючи, автори статті зауважують, що розвиток гнучких навичок у майбутніх учителів початкової школи великою мірою залежить від способів організації середовища як освітнього коворкінгу та готовності викладачів і студентів до продуктивної інтеракції, саморозвитку й самоорганізації. </em></p> Yu. Braiilko, O. Palekha, O. Rudych Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256659 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПОДОЛАННЯ ТЕМПОРИТМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256660 <p><em>У статті висвітлюються актуальні аспекти підготовки майбутніх педагогів до використання українських народних пісень у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку з темпоритмічними порушеннями мовлення. Особлива увага акцентується на уведенні в освітній процес пісень, створених та виконуваних дорослими для дітей, зокрема, колискових та забавлянок.</em></p> <p><em>Підкреслюється, що важливим для використання пісенної спадщини українського народу в роботі з дітьми з темпоритмічними порушеннями мовлення є наявність у випускників закладів вищої педагогічної освіти психолого-педагогічних, дефектологічних, медико-біологічних та лінгвістичних знань у сфері професійної діяльності, а також знань основних засад організації, змісту, методичного забезпечення інклюзивної освіти в Україні.</em></p> <p><em>Наголошується, що поглибленню компетентностей студентів, зокрема в царині використання музичного мистецтва в освітньому процесі дітей з темпоритмічними порушеннями мовлення, сприяє засвоєння змісту курсу «Музичне мистецтво в системі навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами». У ході оволодіння цією освітньою компонентою відбувається формування у студентів знань, умінь і навичок використовувати музичне мистецтво в системі роботи з попередження, корекції, реабілітації, абілітації, навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, з-поміж яких виокремлюються дошкільники та молодші школярі з темпоритмічними порушеннями мовлення. У статті пропонуються приклади введення в навчальний процес закладів вищої педагогічної освіти найпопулярніших українських народних дитячих пісень «Колискова» та «Був собі журавель», які є найяскравішими зразками народнопісенної спадщини українців. За умови правильного використання в освітньому процесі українські народні пісні можуть ефективно впливати на покращення темпоритмічного мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами.</em></p> N. Sulaieva, M. Leshchenko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256660 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ ПРО РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАННИКИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256661 <p><em>У статті схарактеризовано українське писанкарство як різновид декоративно-прикладного мистецтва, висвітлені його регіональні особливості Наддніпрянщини та Слобожанщини, здійснено класифікацію різновидів розпису, колористики, орнаментування писанок.</em> <em>Зосереджен</em><em>j</em><em> уваг</em><em>e</em><em> на виховному впливові писанкарства на формування особистості дошкільників, розвитку пізнавальних процесів, збагаченні знань та життєвого досвіду. Визначені критерії (</em><em>когнітивний, народознавчо-регіональний, продуктивно-творчий)</em><em>, показники та рівні (низький, середній, високий) обізнаності дітей дошкільного віку з регіональними особливостями українського писанкарства.</em> <em>Представлено розроблену авторську методику ознайомлення з українським писанкарством, конкретизовані форми і методи роботи по формуванню уявлень дошкільників про регіональні особливості писанкарства та доведена їх ефективність.</em></p> O. Vashak, O. Hnizdilova, N. Manzhelii Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256661 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНИХ СВЯТ У ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДАХ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256662 <p><em>У статті висвітлюється важливість процесу національної самоідентифікації особистості, що передбачає збереження і пропагування української національної культури, збереження та популяризацію її зразків. Підкреслюється важливість залучення молодого покоління до української національної культури, зокрема до народного свята як моделі високоестетизованого побуту, що синтезує музичне та образотворче мистецтво, де представлені самодіяльні виставами з піснями, іграми, танцями, інтермедіями, з продуманим предметним середовищем, одягом і символікою.</em></p> <p><em>Констатовано, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку реалізує оздоровчу, освітню, соціалізуючу функції і його діяльність спрямована на розвиток особистості й розкриття її потенціалу. У виховній роботі закладу є можливість залучити до підготовки і проведення народного свята різновіковий колектив відпочивальників, продемонструвати роботу творчих лабораторій, арт-майстерень, мистецьких гуртків (музичного, хореографічного, театрального, образотворчого, кіно і фото тощо).</em></p> <p><em>Визначено взаємопов'язані етапи проведення виховного заходу: організаційний (планування заходу, безпосередня підготовка), проведення, підсумок заходу. Організаційний етап передбачає використання новітніх технологій, методів і прийомів педагогічного впливу, різних мистецтв, інформаційного матеріалу, видів і форм діяльності різновікового колективу. Багатий зміст народного свята дає можливість реалізуватися особистості через різні види діяльності. </em></p> <p><em>У ході підготовки і проведення народного свята створюється робоча група, члени якої розподіляють між собою обов’язки і відповідно до напрямів підготовки організують мікрогрупи: сценарну, режисерсько-постановочну, технічного забезпечення, інформації, господарську, підтримки, художнього оформлення тощо. У&nbsp;робочому плані підготовки та проведення народного свята визначають зміст роботи, яку треба виконати, місце проведення, відповідального за виконання того чи іншого завдання, терміни виконання. Підкреслюється важливість усвідомлення власної участі дітей у процесі підготовки народного свята.</em></p> <p><em>Аналіз підсумків організації і проведення народного свята має бути обов’язковим, бо передбачає дві основні функції – організуючу й виховну. Участь у підготовці та проведенні народного свята в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку стимулює самовиховання й саморозвиток дитини незалежно від її віку, місця проживання за умов обов'язкового урахування його освітніх потреб та інтересів.</em></p> V. Irkliienko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256662 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИТОРСЬКОГО ПОЧЕРКУ ПЕДАГОГА-МИТЦЯ ГРИГОРІЯ ЛЕВЧЕНКА http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256663 <p><em>У статті проаналізовано музичну творчість Григорія Левченка – сучасного хорового диригента, композитора, педагога, науковця, фольклориста, громадського діяча, засновника і художнього керівника українського народного хору «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка. Ґрунтуючись на дослідженнях його спадщини (</em><em>В.&nbsp;Гайдамака, Н.&nbsp;Дем’янко</em><em>,</em> <em>Ю.&nbsp;Комишан, Н.&nbsp;Сулаєва</em><em> та ін.), зокрема й результатах мистецтвознавчого аналізу композиторського спадку митця Л.&nbsp;Гнатюк, узагальнено стилістичні особливості його композиторського почерку.</em></p> <p><em>Автори доходять висновку, що творам Г.&nbsp;Левченка притаманні щирість почуттів, оспівування гуманних і національних цінностей (любов до рідного краю, патріотизм, мужність, мир, краса, добро, радість праці, вірне кохання); опертя авторських пісень на народні традиції (природне поєднання епічно-величальних, ліричних і танцювально-жартівливих інтонацій фольклорних зразків, варіативність, поліладовість, фольклорний характер мелодики, народне багатоголосся тощо), які гармонічно поєднуються із сучасними методами професійного опрацювання тематизму та симфонізмом музичного мислення; а також створення на фольклорній основі оригінальних жанрів хорового мистецтва – лірико-драматична поема, хорова симфонія, хорова фантазія, хоровий триптих. Аранжування педагога-митця вирізняються такими властивостями: домінування обробок українських народних пісень; продовження принципів опрацювання фольклорного матеріалу, започаткованих М.&nbsp;Лисенком; ускладнення музичної мови шляхом поглибленого розвитку виконавських традицій народного хорового мистецтва; створення нового жанру хорової музики – Концерту для українського народного хору, оркестру народних інструментів та фортепіано; урахування філософсько-світоглядного смислу пісні під час її вибору для аранжування, її педагогічного потенціалу та можливостей хорового колективу, очолюваного ним.</em></p> O. Lobach, Yu. Komyshan, V. Yakovlev Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256663 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ПИСЬМА В ІНКЛЮЗІЇ: ЄВРОПЕЙСЬКА РОБОТА В КООПЕРАЦІЇ МІЖ ПОЧАТКОВИМИ ШКОЛАМИ З eTWINNING ТА ЦИФРОВИМИ ТВОРАМИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256670 <p><em>У статті йдеться про європейську співпрацю між початковими школами з eTwinning та Digital Stories у контексті використання електронного навчання. Автор характеризує К 2 проєкт Erasmus «Письмо в інклюзивній освіті» (WIN), який спрямований на підвищення обізнаності, зміну сприйняття та надання ресурсів для впровадження інклюзії як системи повноцінного догляду та допомоги. Серед партнерів проєкту – Полтавський національний педагогічний університет імені</em><em>&nbsp;</em><em>В.</em><em>&nbsp;</em><em>К.&nbsp;Короленка та Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;18 (нині – Гімназія №&nbsp;18 Потавської міської ради).</em></p> <p><em>Основна мета цього проєкту – уможливити співпереживання почуттям та емоціям, які відчувають діти, що вперше вступають до групи, або ті, що відрізняються від однолітків. Сприяння повноцінному ментальному їх розвитку та нівеляція перешкод може стати надійним інструментом для створення більш толерантного та справедливого суспільства.</em></p> <p><em>Стаття містить детальний опис передумов та мети проєкту, в ній названі всі партнери проєкту, цільові групи проєкту, конкретні завдання. Останніми є:</em></p> <ul> <li class="show"><em> обмін знаннями та передовим досвідом;</em></li> <li class="show"><em> розширення розуміння вчителями інклюзивної освітньої політики Європи;</em></li> <li class="show"><em> розвиток більш інклюзивного ставлення до різноманітності через творчість під чакс створення цифрового оповідання і використання технологій як складника розвитку грамотності;</em></li> <li class="show"><em> допомога учням у розвитку позитивного ставлення до включення до класу.</em></li> </ul> <p><em>Деталізовано конкретні пріоритети проєкту:</em></p> <ul> <li class="show"><em> дізнатися про інші країни й культури та зробити висновки про власні;</em></li> <li class="show"><em> створити уявлення про культуру;</em></li> <li class="show"><em> творення європейської ідентичності;</em></li> <li class="show"><em> розвиток усних та письмових навичок з англійської мови;</em></li> <li class="show"><em> удосконалення навичок роботи з цифровими ресурсами.</em></li> </ul> <p><em>Одним із результатів проєкту є створення у школі цифрової платформи для дітей. Ця платформа пропонує набір різних персонажів, які будуть використані для створення анімації до написаних історій. Наступний крок –поєднання анімації з субтитрами, які роблять діти, щоб доповнити анімацію. Зараз автори статті працюють над вирішенням саме цього завдання, який, на їхню думку, буде завершено до кінця 2021-2022 навчального року.</em></p> M. Canals-Botines, N. Medina-Casanovas Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256670 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 РОЗШИРЕННЯ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОНЛАЙН-РОБОТИ У ХОДІ ВИВЧЕННЯ МОВИ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256672 <p><em>У статті йдеться про технологічне розширення можливостей цифрових ресурсів для вивчення мови в інклюзивній освіті. Передумовою дослідження цього питання автор вважає посилення процесів глобалізації та цифровізації, результатом яких є необхідність додаткового знання прав людини аби виступати в ролі культурних агентів, сприяючи більш мирному та толерантному існуванню світової культури.</em></p> <p><em>Підкреслено, що загальні пріоритети глобальної освіти збігаються з цілями інклюзивної та полікультурної освіти: бути громадянином світу – означає бути прихильником толерантного ставлення до індивідуальності людей у різних вимірах культурного обміну. Такий суспільний погляд на однаковість і відмінність має вирішальне значення для розуміння необхідності інклюзії. Дотримуючись мети глобальної освіти, інклюзивний клас допоможе створити підґрунтя для формування саме такого погляду на світ, що змінюється.</em></p> <p><em>Сформульовано основні завдання проєкту, як-от:</em></p> <ul> <li><em>підвищити усвідомлення педагогами необхідності працювати зі змішаними здібностями;</em></li> <li><em>удосконалити якість підготовки вчителів із соціальної, цифрової та культурної інклюзії;</em></li> <li><em>пропагувати ІКТ як інструмент сприяння інклюзії;</em></li> <li><em>організовувати семінари та заходи для пропаганди недискримінаційного ставлення в навчанні;</em></li> <li><em>створити дискусійну платформу для обміну ідеями.</em></li> </ul> <p><em>Автор наводить опис онлайн-курсу, що складається з шести обов’язкових модулів:</em></p> <ol> <li><em>Вступ.</em></li> <li><em>Соціальне розмаїття в освіті та акцентне упередження.</em></li> <li><em>Культурне розмаїття.</em></li> <li><em>Цифрове громадянство в мовній освіті.</em></li> <li><em>Гендерна нерівність.</em></li> <li><em>Універсальний дизайн навчання.</em></li> </ol> <p><em>Пропонується шаблон структури модуля, який включає цілі, теоретичну базу, практику, застосування інклюзії, рефлексію.</em></p> <p><em>Зазначається, що розроблено й інші навчальні ресурси, наприклад, зразки демонстраційних шкільних матеріалів, рекомендації для вчителів.</em></p> A. Raluy Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256672 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256673 <p><em>У статті розглянуто та проаналізовано проблему використання цифрових технологій при підготовці фахівців соціономічних спеціальностей до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розкрито сутність інклюзивної освіти, нормативно-правова база інклюзивної освіти в Україні та соціально-педагогічної та корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, визначається роль соціального педагога, дефектолога і логопеда в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. Розглядаються можливості використання цифрових технологій у роботі фахівців соціономічних спеціальностей в умовах інклюзивної освіти та шляхи вдосконалення системи їхньої професійної підготовки.</em></p> <p><em>Представлено аналіз експериментального дослідження з метою визначення готовності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до використання цифрових технологій у навчальній та професійній діяльності, визначено позитивні та негативні фактори використання цифрових технологій. Встановлено, що майбутній фахівець має вміти використовувати у своїй професійній діяльності не лише спеціальне програмне забезпечення та технічні засоби для роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, але й володіти навичками роботи в електронному середовищі навчання, програмами для здійснення аудіо- та відео­конференцій, а також програмами для створення електронних навчальних матеріалів, що визначає його готовність до надання корекційно-педагогічної та соціально-педагогічної допомоги в дистанційному освітньому та корекційно-реабілітаційному процесах.</em></p> V. Berezan, N. Pakhomova, V. Pakhomova Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256673 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 СУЧАСНІ ТЕХНІКИ ЦИФРОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНОГО КОНТЕНТУ МАТЕМАТИЧНОЇ, ІНФОРМАТИЧНОЇ ТА ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256675 <p><em>У статті уточнено поняття та особливості розвитку візуального мислення учня початкової школи. Здійснено теоретичний аналіз існуючих психолого-педагогічних підходів до визначення поняття візуального мислення, виокремлено основні його компоненти. З’ясовано, що дидактичним завданням розвитку візуального мислення є спрощення подання складних понять, мотивація учнів до аналізу інформацію і як результат – підвищення рівня знань учнів.</em></p> <p><em>Теоретично обґрунтовано ефективність візуалізації дидактичного контенту в освітньому просторі початкової школи. В дослідженні під дидактичним контентом розуміємо інформацію довільної форми, зміст якої має навчальний характер. Поняття цифрової візуалізації трактується нами як дидактичний продукт (засіб), створений за допомогою цифрових застосунків та збережений у цифровому форматі або інших форматах.</em></p> <p><em>З’ясовано, що технологія цифрової візуалізації дидактичного контенту істотно розширює сфери їх застосування в освітньому процесі: полегшує сприйняття навчальної інформації учнями; сприяє формуванню правильних уявлень школярів про об’єкт вивчення; дає можливість сконцентрувати увагу учнів на головних смислових елементах навчального матеріалу, виділяючи їх у зоровому образі й одночасно фільтруючи другорядні та зайві деталі; активізує різні види мислення й пам’яті учнів; сприяє кращому включенню нових знань у систему раніше набутих, а також їх засвоєнню й запам’ятовуванню учнями; розвиває пізнавальний інтерес дітей; дає можливість створити позитивний емоційний фон на уроці; полегшує реалізацію міжпредметних зв’язків у навчанні.</em></p> <p><em>Схарактеризовано сучасні техніки цифрової візуалізації навчального матеріалу з математики, інформатики та природознавства: скрайбінг, інфографіка, інтелект-карти, комікс, кроссенс, мем, буктрейлер, хмари слів тощо. Презентовано види цифрової візуалізації дидактичного контенту: інтерактивну, динамічну, статичну. Виокремлено принципи створення та подання дидактичного контенту у форматі цифрової візуалізації: принципи системного квантування і когнітивної візуалізації. Визначено основні функції цифрової візуалізації дидактичного контенту щодо вдосконалення навчання математики, інформатики та природознавства: компактне подання навчального матеріалу, що дає змогу підвищити інформаційну насиченість навчального процесу; концентроване подання навчального матеріалу в осяжному вигляді зі збереженням його семантичної повноти; забезпечення адекватності подання навчального матеріалу психофізіологічним особливостям учня; візуалізація, яка «робить знання видимим», сприяє зменшенню витрат часу та енергії учня на сприйняття й розуміння великого за обсягом навчального матеріалу; підтримання високого темпу навчання, скорочуючи його неефективні або низькоефективні фази; сприяння раціональній організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці шляхом її алгоритмізації.</em></p> L. Protsai, N. Gibalova, Ye. Pochynok, O. Fediy Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256675 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПОЛТАВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА ДО ВИХОВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256676 <p><em>В умовах глобальних інтеграційних процесів, європейського вибору та розвитку державності в Україні, сучасної світової політичної ситуації та російсько-української війни громадянське виховання набуває все більшого значення в практиці вищої педагогічної освіти країни. Причина полягає в тому, що реалізація самоврядних демократичних засад у навчально-виховному процесі школи в умовах оновлення українського суспільства та підвищення соціальної активності передбачає відповідну підготовку вчителів.</em></p> <p><em>Сьогодні виховання й освіта, як формальні, так і неформальні, мають вирішальне значення для розвитку активної громадянської позиції, забезпечення участі в демократичному управлінні суспільством і виховання демократичної культури. А вчителі початкової ланки освіти відіграють основну роль у сприянні й активізації виховання демократичної громадянськості в школі, оскільки його успіх і реалізація та захист прав людини значною мірою залежать від фахової педагогічної діяльності вчителя на початковому етапі навчання.</em></p> <p><em>Розкрито науково-педагогічні засади спеціального навчального курсу підготовки «Формування демократичної громадянськості майбутнього вчителя початкової школи в системі вищої педагогічної освіти» в Полтавському національному педагогічному університеті імені</em><em>&nbsp;</em><em>В.</em><em>&nbsp;</em><em>Г.</em><em>&nbsp;</em><em>Короленка та розроблено й представлено його зміст. Визначено прогностичні результати вивчення дисципліни як засобу реалізації демократичних засад у педагогічному процесі підготовки вчителів в умовах оновлення українського суспільства та піднесення суспільної активності.</em></p> <p><em>Вивчення навчальної дисципліни спрямоване на оволодіння майбутніми вчителями початкової школи історико-педагогічними засадами становлення та розвитку громадянського виховання у світових освітніх системах у контексті цивілізаційного розвитку людства; засвоєння теоретичних положень громадянського виховання: його сутності, педагогічного значення, мети, завдань, принципів; оволодіння методичними основами та засобами (формами, методами, засобами) реалізації завдань виховання демократичної громадянськості в педагогічному процесі української початкової школи.</em></p> V. Pogrebnyak Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256676 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 РЕАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256677 <p><em>У статті висвітлено особливості реалізації екологічної компетентності учнів початкової школи в процесі опанування природничої освітньої галузі через вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З’ясовано</em><em> особливості реалізації екологічної компетентності в початковій школі, які пов’язані з необхідністю навчання і виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати та відтворювати її багатства.</em><em> Найбільш екологічно спрямованою є природнича освітня галузь, яка реалізується в інтегрованому курсі «Я досліджую світ», відповідно до Держаного стандарту початкової школи згідно з концепцією НУШ, де кожна змістова лінія пронизана ідеями формування в дітей цілісного сприйняття природи, розуміння єдності біологічного і соціального, усвідомлення необхідності їх гармонійної взаємодії. Наскрізне проникнення екологічних ідей у зміст освітніх галузей початкової школи вибудує чітку стратегію екологізації освіти в нашій державі.</em> <em>Визначено, що в процесі реалізації екологічної компетентності, зокрема освітніми технологіями ситуативного моделювання, розширюється орієнтація учнів у навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, дослідницькі інтереси, виховується відповідне ставлення до природи.</em><em> Екологічна компетентність проявляється в систематичному прийнятті рішень щодо врахування екологічних наслідків власної діяльності, що чинить певний вплив на довкілля. Якщо цей вплив буде позитивним, він не порушить крихкої динамічної рівноваги в біосфері. Основою екологічної компетентності є екологічні знання, досвід практичної діяльності в довкіллі. Набуті екологічні знання є особистісними надбанням, вони формуються внаслідок отримання певних типів інформації. Таку інформацію учні одержують під час навчання в початковій школі, опановуючи природничу освітню галузь на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Реалізація екологічної компетентності в початковій школі буде здійснюватися успішно за умови використання в освітньому процесі технологій ситуативного моделювання, зокрема застосування ігрових завдань екологічного змісту (імітаційні ігри,</em><em> розігрування ситуації за ролями,</em><em> квести, подорожі, екскурсії тощо). </em><em>Встановлено, що важливою умовою реалізації екологічної компетентності в процесі застосування ігрових завдань екологічного змісту є перетворення зовнішніх мотивів і стимулів у внутрішні мотиви особистості, що сприятиме формуванню природобезпечної діяльності без контролю із зовнішнього боку.</em><em> Визначено рівні екологічної освіти школярів (екологічна грамотність, екологічна освідченість, екологічна компетентність), із яких формується екологічна культура.</em><em> Екологічна культура людини включає її екологічну свідомість та екологічну поведінку. Таким чином, можна зазначити, що реалізація екологічної компетентності молодшими школярами в процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» не може існувати без глибокого осмислення учнями екологічних явищ, естетичної краси власне природи, а також розуміння негативних наслідків дії людини в природі за допомогою практико-орієнтованої ігрової діяльності.</em></p> N. Vlasenko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256677 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ ЧЕРЕЗ УЧАСТЬ У ПРОЄКТАХ ERASMUS + KA2 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256644 <p><em>У статті висвітлено специфіку ролі програми ERASMUS + у задоволенні освітніх потреб сучасного українського студента. Зроблено висновок, що участь українських студентів у таких програмах відображає їхнє прагнення до інтернаціо­налізації освітнього простору, розширення кругозору та формування системи різноманітних компетенцій у рамках європейської інтеграції української освіти.</em></p> <p><em>Автори розглядають результати наукового дослідження ефективності участі студентів у міжнародних проєктах, зупиняються на базисних проблемах сучасних проєктів у межах ERASMUS+, окреслюють технологічні професійні компетенції, які дають змогу вчасно та ефективно інтегрувати молоде покоління у світовий освітній простір. У роботі представлено резюме актуальних проєктів, у яких беруть участь студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка, описано, як реалізуються міжнародні програми «Письмо для інклюзії» 2020-1-ES01-KA201-081827, «Турбота в освіті» та «Програма Horizon Europe».</em></p> <p><em>Розкрито систему функціонування та інтеграції навчальних закладів у процесі участі в міжнародних проєктах. Наведено яскраві приклади взаємодії вищих і середніх навчальних закладів, спрямованої на реалізацію передових концепцій опіки студентів, полікультурного розвитку та інтеграції в міжнародне співтовариство. Охарактеризовано труднощі суб’єктів навчально-професійної діяльності, пов’язані з використанням сучасних технологій і засобів електронного навчання та взаємодії. Визначено роль участі май&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; бутніх фахівців у міжнародних проєктах для підвищення їхньої компетентності та конкурентоспроможності.</em></p> <p><em>Учені доходять висновку, що участь студентів у ERASMUS + забезпечує полікультурний і міжнародний діалог у впровадженні новітніх стратегій дошкільної та шкільної освіти, арт-терапії в освітній процес, а також використання величезного потенціалу мистецтва для навчання студентів.</em></p> M. Grynova, I. Kohut Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256644 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 МУЛЬТИЛІНГВІЗМ ТА МЕТОДОЛОГІЯ CLIL В МЕЖАХ ПРОЄКТУ MULTIED ERASMUS+ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256645 <p><em>У статті представлено результати дослідження української державної та університетської мовної політики, а також потенціалу української університетської спільноти стати багатомовною з точки зору володіння іноземною мовою й ставлення до багатомовного підходу в навчанні. Автори переконливо доводять важливість багатомовності в сучасному суспільстві та необхідність міждисциплінарності її вивчення у зв’язку з соціолінгвістикою, когнітивною лінгвістикою та педагогікою. Результати дослідження показують те, що студенти розуміють можливості іноземних мов і відкриті до застосування нових методів. Серед таких методичних новацій релевантно представлений сторітелінг як метод навчання мови за методологією CLIL. Наголошується, що українські університети можуть розробляти власні методики багатомовної освіти, про що свідчить приклад одного з провідних вітчизняних університетів – Полтавського національного педагогічного університету імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка.</em></p> M. Zuyenko, V. Kravchenko, I. Kohut Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256645 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ШЛЯХИ ІНКЛЮЗІЇ ТА ПРИЙНЯТТЯ – РОЗРОБКА БАГАТОВИМІРНОГО МОДУЛЯ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ В ПРОЄКТІ WIN http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256646 <p><em>У статті йдеться про практику інклюзивної освіти в європейському вимірі, яка набуває все більшого значення. Сьогодні внутрішня мобільність населення в межах Європейського Союзу та недавній приплив іммігрантів з-за кордону призвели до того, що в країнах-членах все більше формуються багатокультурні та багатомовні суспільства.</em></p> <p><em>Авторки констатують, що Європа є барвистим і багатомовним континентом, який цінує мовне та культурне розмаїття. Це багатомовне утворення складається з держав із багатою культурною та мовною спадщиною. Держави-члени мають забезпечити рівні права своїм громадянам щодо можливостей, справедливих умов праці, соціального захисту та інклюзії, як зазначено в Плані дій Європейського рівня соціальних прав (2021). Схарактеризовано проєкт «WIN» як один із таких, що враховує різноманітність як тенденцію європейських шкіл.</em></p> <p><em>Метою цього дослідження є впровадження модуля підготовки викладачів платформи онлайн-навчання. Проєкт «WIN», який стартував у 2020 році, є спільним проєктом чотирьох європейських університетів: Університету Вік (Іспанія), Університету Флоренції (Італія), Університету Елте (Угорщина) та Полтавського національного педагогічного університету імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка&nbsp;(Україна); та по одній початковій школі з кожної країни, де розташований університет. «WIN» є відповіддю на потребу в поглибленні інклюзивного догляду та ґрунтується на переконанні, що інклюзивність сприятиме більшому порозумінню.</em></p> <p><em>Основний пріоритет проєкту – підвищити обізнаність учнів початкової школи про різноманітність культур, змінити їх уявлення за допомогою навчальних ресурсів та програми цифрової розповіді. Для досягнення цієї мети для вчителів планується проведення навчальних занять перед використанням цифрового доробку.</em></p> <p><em>Автор підкреслює, що додатковою метою проєкту є налагодження зв’язку між вищими педагогічними установами та початковими школами.</em></p> V. Arva, E. Trentinne Benko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256646 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: НАЦІОНАЛЬНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256647 <p><em>У статті закцентовано увагу на тому, що з 1999&nbsp;р. в Польщі використовується основна навчальна програма, що є суттєвою зміною в організації системи освіти та плануванні навчання з урахуванням реформаційних змін, пов’язаних зі вступом Польщі до Європейського співтовариства. Ця реформа та інші зміни стали передумовами прийняття Польщі до Європейського Союзу в травні 2004&nbsp;р.</em></p> <p><em>До 2017&nbsp;р. основна навчальна програма була шість разів перезатверджена Міністерством освіти. ЄС регулярно оновлює ключові компетенції, що потребує переосмислення, модернізації національної основної навчальної програми, а потім навчальних програм закладів освіти і дидактичного забезпечення. Доведено, що, враховуючи принцип індивідуалізації та потреби учнів із особливими освітніми потребами, необхідно регулярно оновлювати ключові компетенції в навчальних програмах.</em></p> <p><em>Актуальною проблемою є обґрунтування концепції підготовки вчителів. При цьому важливо діагностувати схильності, необхідні для роботи з молодшими школярами, реагувати на мінливі запити соціокультурного та економічного розвитку, враховувати національні особливості, оновлювати зміст освіти на основі інновацій. Із 2018&nbsp;р. актуалізувалося питання формування в учителів початкових класів компетентностей, що демонструють здатність до системної педагогічної діяльності, співпраці, продукування інновацій та їх використання в освітньому процесі.</em></p> T. Yanitska-Panek Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256647 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 РОЗУМІННЯ КАТЕГОРІЇ ЗДОРОВ’Я, ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У НІМЕЦКОМОВНИХ КРАЇНАХ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256649 <p><em>У статі висвітлено результати дослідження за про</em><em>є</em><em>ктом </em><em>VEGA č.</em><em>&nbsp;</em><em>1/0293/21</em><em> «Навчання здоров’ю різних категорій дорослих».</em> <em>Дослідження зосереджується на розумінні поняття здоров’я, здоров’язбережувальної компетентності та медико-санітарної освіти й просвіти в німецькомовних країнах, зокрема Австрії та Німеччини. Мета статті полягає в аналізі змісту понять здоров’я та здоров’язбережувальної компетентності, а також у визначенні специфіки медичної й санітарної освіти та просвіти дорослих у німецькомовних країнах. Охарактеризовано зміст і складові медико-санітарної освіти, санітарної просвіти та навчання здоров’ю. Основними вихідними положеннями для розуміння зазначених категорій є: орієнтація дорослого на здоров’я на відміну від орієнтації на хворобу, орієнтація на суб’єктів з&nbsp;їхніми інтересами й потребами в їх соціальному та екологічному контексті на відміну від експертної орієнтації, багатофакторне розуміння здоров’я як властивості особистості, орієнтація на повсякденне життя та зміцнення дійових компетенцій дорослих, яка традиційно включає соціальне навчання, самовизначення щодо здоров’я та самодопомогу при хворобі. Доведено, що розуміння здоров’я, медико-санітарної компетентності та санітарної освіти диференційовано як за теоретичними засадами, так і з точки зору їхньої реалізації в конкретних умовах, зокрема самого медичного закладу. Встановлено, що</em> <em>провідні австрійські та німецькі експерти приділяють значну увагу визначенню взаємозв’язку між медичною грамотністю, здоров’язбережувальною компетентністю та поведінкою особи щодо збереження власного здоров’я. Акцентовано, що в німецькомовних країнах також приділено значну увагу неформальній медичній освіті та інформальному навчанню дорослих. Автор наголошує на необхідності розробки рекомендацій з організації медичної освіти і медико-санітарної просвіти дорослого населення.</em></p> Ju. Matulchyk Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256649 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У СЕНСОРНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256650 <p><em>У статті обґрунтовано актуальність використання вихователями закладів дошкільної освіти дидактичних ігор, які відіграють важливу роль у формуванні сенсорних еталонів у дітей раннього віку. Визначено сутність сенсорного виховання як цілеспрямованого, послідовного і планомірного педагогічного впливу, що забезпечує формування у дітей чуттєвого пізнання, розвиток процесів відчуття, сприймання, наочних уявлень через ознайомлення з сенсорною культурою людини. З’ясовано, що педагогічними умовами успішного використання дидактичних ігор у сенсорному вихованні дошкільнят є послідовність і систематичність використання дидактичних ігор; регулярність їх проведення з поступовим переходом від простого до складного; індивідуальний підхід з урахуванням вікових особливості дітей; предметно-розвивальне середовище. Доведено, що сенсорне виховання дитини з перших днів її життя є запорукою успішного здійснення різних видів діяльності, формування різноманітних здібностей. Однією з найважливіших складових організації процесу сенсорного виховання є предметно-розвивальне середовище. Наявність дидактичних посібників, іграшок, які стимулюють сенсорний розвиток дітей відіграє дуже важливу роль. З’ясовано, що науковці у своїх працях у галузі дошкільної педагогіки і психології акцентують увагу на тому, що без цілеспрямованого сенсорно-пізнавального впливу на дитину її сприйняття надовго залишається поверхневим, фрагментарним, не створюється база, необхідна для інтелектуального розвитку, оволодіння різними видами діяльності (малювання, конструювання тощо), повноцінного засвоєння знань і набуття навичок. Провідна роль у цьому процесі належить дорослим&nbsp;– вихователям, батькам, найближчим родичам.</em></p> <p><em>Саме тому так важливо, щоб сенсорне виховання планомірно і систематично включалося в усі сфери життя дитини, перш за все в процеси пізнання&nbsp; предметів та їх властивостей (форма, будова, величина, пропорції, колір, розташування в просторі тощо).</em></p> <p><em>У статті акцентовано увагу на тому, що дидактичний матеріал, який використовують педагоги для під час проведення ігор повинен сприяти створенню певних проблемних ситуацій, активізувати мислення дітей раннього віку, стимулювати їх до пошуку вирішення поставлених завдань.</em></p> O. Vilkhova, O. Hryshko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256650 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 НЕПЕРЕРВНІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256664 <p><em>У статті схарактеризовано структуру сучасної хореографічної освіти в Україні, виявлено ознаки її неперервності як провідної тенденції розвитку, актуалізовано стратегічні напрями модернізації національної хореографічної освіти та шляхи подолання кризових явищ її розвитку на різних освітніх рівнях. Уточнено, що реалізація неперервної хореографічної освіти спирається на дві інтеграційні сфери – вертикальну і горизонтальну, – які загалом визначають її функціювання, забезпечують спадкоємність усіх ступенів формальної освіти, де кожний освітній рівень дає можливість переходу на наступний, а неформальні форми організації доповнюють професійну підготовку поза формальною освітньою системою і спеціальних освітніх програм. Підпорядковуючись загальним принципам і закономірностям розвитку хореографічної педагогіки, кожна ланка хореографічної підготовки має свої стратегії, цілі, змістові характеристики, передбачає набуття та вдосконалення спеціальних (хореографічних) знань і вмінь як у різних типах навчальних закладів (загальноосвітніх та спеціалізованих), так і шляхом самоосвіти. Доведено, що в основі неперервної хореографічної освіти закладено активну кореляцію вузькопрофесійної та загальної хореографічної підготовки на різних рівнях єдиної структури. </em><em>На кожному з визначених рівнів вона має ознаки міждисциплінарності та наскрізної наступності в оволодінні професійними компетентностями.</em> <em>В</em><em>становлено також, що сучасні виклики в розвитку різних ланок і форм організації хореографічної освіти (відсутність навчальної дисципліни «Хореографія» як інваріантного складника у змісті загальноосвітніх закладів, дискретність законодавчої підтримки допрофесійних форм хореографічної підготовки у структурі позашкільної та початкової мистецької освіти, недостатня нормативно-методична регламентація розвитку аматорської та професійної хореографічної освіти, відсутність загальнодержавних програм національного хореографічного виховання дітей та учнівської молоді, тенденційність щодо професійної підготовки вчителя хореографії в закладах вищої педагогічної освіти)</em> <em>зумовлюють активізацію зусиль професійної спільноти хореографів щодо критичного осмислення і подолання наявних кризових явищ у галузі. </em><em>Актуальними тенденціями й водночас перспективами подальшого розвитку неперервної хореографічної освіти визначено її </em><em>цілісність та глибоку </em><em>інтеграцію (вертикальну і горизонтальну) </em><em>всіх освітніх підсистем</em><em> у різних організаційних формах.</em></p> T. Blahova Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256664 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ВИПУСКОВОЇ КАФЕДРИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256665 <p><em>Статтю присвячено проблемам професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в культурно-освітньому просторі випускової кафедри педагогічного університету. Висвітлено різні підходи до визначення понять «професіоналізм майбутніх учителів образотворчого мистецтва», «культурно-освітній простір педагогічного університету», «культурно-освітній простір випускової кафедри».</em></p> <p><em>Визначено та схарактеризовано педагогічні умови формування професіоналізму майбутніх учителів образотворчого мистецтва в культурно-освітньому просторі випускової кафедри. Такими умовами є: відповідність базової освіти викладачів профілю випускової кафедри; організація художньо-творчої діяльності викладачів випускової кафедри та мотивація до неї студентів; наукова діяльність викладачів випускової кафедри та залучення студентів до науково-дослідницької та інноваційної діяльності.</em></p> <p><em>Доведено, що викладацька, наукова та художньо-творча діяльність викладачів кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка є основою культурно-освітнього простору випускової кафедри, здійснюється на рівні вимог сучасної вищої освіти і дозволяє належно здійснювати професійну підготовку фахівців за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (Образотворче мистецтво)». </em></p> <p><em>Подальшої дослідницької уваги потребує висвітлення питання професійного становлення молодих учителів образотворчого мистецтва в сучасному культурно-освітньому просторі.</em></p> T. Saienko, T. Batiievska, Yu. Mokhirieva Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256665 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ТА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В МЕЖАХ ОДНІЄЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256668 <p><em>У статті розкрито нормативно-правовий і змістовий складники підготовки вчителя музичного мистецтва та початкової школи в межах однієї освітньо-професійної програми «Середня освіта (Музичне мистецтво). Початкова освіта». Висвітлено традиції підготовки вчителів за двома спеціальностями в Полтавському національному педагогічному університеті імен&nbsp;В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка. Обґрунтовано необхідність розробки та впровадження освітньо-професійної програми в сучасних умовах: задоволення освітніх потреб регіону і запитів суспільства щодо підготовки висококваліфікованих учителів музичного мистецтва та початкової школи, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, значний попит абітурієнтів на подвійну спеціальність, збереження кращих педагогічних традицій університету. Визначено нормативно-правову базу створення програми, зокрема: Наказ МОН України №&nbsp;506 від 12.05.2016&nbsp;р. (редакція від 31.05.2019&nbsp;р.), Тимчасовий стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти зі спеціальності 014</em><em>&nbsp;</em><em>Середня освіта (Музичне мистецтво), затверджений Наказом МОН України №&nbsp;375 від 06.04.2016&nbsp;р., Стандарт вищої освіти за спеціальністю 013&nbsp;Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затвердженого наказом МОН України №&nbsp;357 від 23.03.2021&nbsp;р., Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (наказ Мінекономіки №&nbsp;2736 від 23.12.2020&nbsp;р.). Висвітлено унікальність і мету освітньої програми, умови навчання та працевлаштування випускників. Схарактеризовано обсяг та теоретичний зміст програми, який становлять базові знання з історії, теорії музичного мистецтва та методики його викладання, основ інструментально-виконавської, вокальної, диригентсько-хорової технік, педагогіки, психології, педагогічної майстерності, методик початкової освіти, дисциплін загальної підготовки, які забезпечать готовність учителя до формування в школярів ключових і предметних компетентностей. Визначено перелік обов’язкових освітніх компонент програми, які розподілено рівномірно між обома спеціальностями та поділено на блоки загальної підготовки та професійної підготовки за спеціальністю 014.13</em><em>&nbsp;</em><em>Середня освіта (Музичне мистецтво) та спеціальністю 013</em><em>&nbsp;</em><em>Початкова освіта. Означено загальні та фахові компетентності, які формуються у здобувачів вищої освіти в процесі засвоєння освітніх компонентів та відповідні програмні результати навчання. Розкрито особливості практичної підготовки здобувачів подвійної спеціальності в межах однієї освітньої програми.</em></p> N. Demianko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256668 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300 ОРГАНІЗАЦІЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256669 <p><em>У статті розкривається важливість неформальної музичної освіти </em><em>в</em><em> сучасному суспільстві. Глобальні перетворення, які відбуваються на світовій арені, є причиною реформаційних змін у сфері як формальної, так і неформальної музичної освіти. Зазначається, що неформальна музична освіта є певним мистецьким рухом – соціально організованою спільнотою людей, які об’єднані спільними мистецькими інтересами, цілями та спільною музичною діяльністю.</em></p> <p><em>У ході неформальної музичної освіти реалізовуються різні напрями виховної роботи, зокрема комунікативний (розвиток динамічної сторони спілкування – легкість контактування, ініціативність, готовність до спілкування); соціальний (формування відчуття значущості в дитячому колективі, сформованої позитивної самооцінки); психологічний (розвиток позитивного самовідчуття, що пов’язано зі станом розкутості, впевненості в собі, відчуттям власного емоційного благополуччя); естетичний (створення умов для залучення дітей і дорослих до музичної культури та організація спільної музичної діяльності; творче вираження музичного образу; поповнення предметно-просторового середовища) тощо.</em></p> <p><em>Використання різних форм організації неформальної мистецької освіти в позашкільних закладах обумовлюється певним видом мистецтва: неформальна музична освітня діяльність здійснюється в хорових колективах (народних, камерних), вокальних ансамблях (фольклорних, вокально-інструментальних), в індивідуальному вокальному виконавстві, інструментальних дуетах, тріо, квартетах, ансамблях чи оркестрах (народних інструментів, камерних, духових, бандуристів, сопілкарів та ін.) і різноманітних тимчасових творчих музичних групах.</em></p> <p><em>Метою роботи неформального музичного гуртка є розвиток музичних здібностей та інтересів дітей, а саме: надання можливості обдарованим дітям проявити свої здібності, музичну пам’ять, гармонічний слух, творче мислення; виховувати смак, високу виконавську культуру під час участі в заходах позашкільного закладу. Робота музичного керівника неформального музичного (вокального ) гуртка має бути скерована на розвиток музичного слуху та чистоти інтонації, формування вокальних навичок (співочого дихання, звукоутворення, дикції, артикуляції тощо), розширення діапазону голосу,</em> <em>поглиблення любові до пісні. Запропоновано ігрові ритмічні завдання, виконання яких має базуватися на передачі ритму музики в простих різноманітних рухах, зокрема використання ритмічних елементів («крок», «біг», «дон, ділі», «та-ті-ті»); наочні зображення ритмічних фраз; виконання музичних творів із ритмічним акомпанементом тощо.</em> <em>Переваги використання неформальної музичної освіти в позашкільному закладі полягають у її мобільності, гнучкості, застосуванні альтернативних форм навчання та формуванні додаткових навичок. Це створює широке поле для реалізації художнього потенціалу особистості та її творчого розвитку.</em></p> V. Myroshnychenko Авторське право (c) 2022 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/256669 Thu, 12 May 2022 00:00:00 +0300