Естетика і етика педагогічної дії

ТИПОЛОГІЯ НАСТУПНОСТІ ПАРАДИГМ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

H. Sotska, M. Pichkur — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

В оглядовій статті здійснено теоретичний аналіз сутності понять, дотичних до проблеми наступності парадигм образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Схарактеризовано термінологічний тезаурус у контексті методології художньо-професійної освіти, розкрито сутність традиційного, ціннісно-нормативного і науково-керованого типів наступності парадигм образотворчої підготовки фахівців мистецьких спеціальностей. Схарактеризовано парадигми художньо-освітнього процесу за І. Лєвіним, який виокремив канонічну, академічну, етнокультурну, культурно-синтетичну, діяльнісну, креативну та довільну парадигми образотворчої підготовки. Доведено, що окреслені типи наступності парадигм образотворчої підготовки неодмінно пов’язані з часовими параметрами засвоєння ціннісної мистецької й освітньої спадщини як у межах одного, так і в масштабах кількох поколінь художників-педагогів, а також глибоке розуміння сутності традиційного, ціннісно-нормативного та науково-керованого типів наступності парадигм образотворчої підготовки фахівців мистецьких спеціальностей та гнучке використання їх принципів у реальному художньо-педагогічному процесі дасть змогу гарантувати високу якість сучасної мистецької освіти.

НАВЧАЛЬНИЙ РИСУНОК У РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

V. Babenko, O. Perepelytsia — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті висвітлено особливості вивчення дисципліни «Рисунок» у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Акцентовано, що навчальний рисунок – фундамент професійної підготовки майбутніх фахівців і основа всіх різновидів образотворчої діяльності. Виявлено негативний вплив застосування гаджетів у процесі навчання рисунку. Доведено його феноменальність у становленні візуального сприйняття в умовах активного інформаційного простору. Порушено нагальні проблеми екології мислення, гігієни сприйняття інформації, розвитку динамічного образного мислення особистості.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В РОБОТІ З ДИТЯЧИМ ХОРОМ

V. Yunda — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості формування компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в роботі з дитячим хором. Доведено, що професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи з дитячим хором має бути творчо спрямованою, враховувати індивідуальні можливості студентів, містити музично-теоретичні й виконавські освітні компоненти, включати підготовку вчителя-музиканта до різних видів і форм вокально-хорової роботи з дітьми різного шкільного віку, в якій він виступатиме в ролі виконавця, концертмейстера, акомпаніатора та ілюстратора. Наголошено, що сучасна школа потребує нових форм і методів організації музичної діяльності школярів, які сприятимуть розвитку музичної культури та інтересу учнів до музичної творчості.

«ОРКЕСТРОВИЙ КЛАС» У СИСТЕМІ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

E. Golovashych, V. Skakun, Y. Kyrychenko — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті йдеться про особливості ансамблевої гри в групах оркестрових інструментів у складі симфонічного оркестру. Автори статті показують, що в Європі існує низка спеціалізованих навчальних закладів, де виконавці поділяються на оркестрових інструменталістів, камерних виконавців і солістів. Відповідно до цих досить конкретних спеціалізацій пропонується чималий перелік вузькоспеціалізованих занять, бо не кожний оркестрант зможе стати викладачем або солістом-виконавцем. Майбутнім артистам оркестру в окремих групах інструментів варто усвідомити, що для злагодженої гри потрібно глибоко вивчати тембр звуку свого інструменту та його можливості, бути уважним до тембрового забарвлення виконавців, з якими безпосередньо відбувається синхронізація під час гри в оркестрі, та вміння адаптуватися до різних груп інструментів під час спільного соло.

МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ МИСТЕЦТВА

Yue Ying — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Проаналізовано вимоги загальної середньої освіти до навчання учнів мистецтва як детермінанти фахової методичної підготовки майбутнього вчителя музики. Виявлено потенціал досягнень української педагогіки для можливого впровадження в китайську систему музично-педагогічної освіти, яка інтегрується у світовий культурний процес. Сформульовано стрижневу детермінанту успішної професійної діяльності педагога-музиканта в напрямі інтегративного навчання мистецтва учнів – поліхудожня підготовленість, що центрована на музиці з елементарним опануванням інших видів мистецтв. Виокремлено якості вчителя музики, які сприяють успіху в професії: загальнокультурні; музично-професійні (музикантські фахові та музично-педагогічні); особистісні. Уточнено змістову структуру підготовленості педагога-музиканта до навчання учнів мистецтва: художньо-рефлексивний, художньо-емпатійний, мотиваційно-ціннісний, художньо-діяльнісний, художньо-комунікативний компоненти.

МЕТОДИЧНІ ВЕКТОРИ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СИСТЕМІ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

Z. Tingting — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Проаналізовано сутність культурної компетентності як ключової для особистості. Культурна компетентність розглядається в зіставленні з поняттям «культура» в контексті Рекомендацій Ради Європи (2006). З огляду на тенденції китайської освіти інтегруватись у глобалізовану систему освіти і культури розглянуто наукові та нормативні джерела різних країн, зокрема України та Китаю. Встановлюються зв’язки змісту культурної компетентності з іншими ключовими, оскільки всі вони мають системно формуватися в процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в сукупності з фаховими. Зазначається, що серед ключових компетентностей культурна є основою фахової підготовки вчителів музики, а стрижневим чинником її формування постає мистецька освіта. Ці позиції і визначають методичні вектори культурної компетентності в процесі фахової підготовки педагога-музиканта

ПРО ВПЛИВ «ЧОРНОЇ ПЕДАГОГІКИ» ТА НАДІЇ НА РОЗВИТОК ЇЇ СЕРДЕЧНОЇ АНТИТЕЗИ

B. Śliwerski — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Предметом аналізу у статті є необхідність посилення досліджень у сфері «чорної педагогіки», негативної педагогіки, антипедагогіки, клінічної психології та критичної філософії в гуманітарних і соціальних науках, які розкривають механізми насильства в сімейній соціалізації та як результат – відтворення насильства в міжособистісних стосунках і політиці. Акцентується, що незважаючи на орієнтованість гуманітарних і соціальних наук у ХХ столітті на людину, початок третього тисячоліття виявив їх часткову безпорадність перед новими драмами людства (війни, пандемія, голод); а супертехнології послуговуються не лише благополуччю життя людини, але й позбавляють її життя.

Автор вказує на розвиток таких напрямів гуманістичної та персоналістичної педагогіки, як педагогіка серця, автори якої в Польщі (незабутній Я. Корчак) та Україні своїми науковими працями підтверджують можливість зміни парадигми виховання молодих поколінь задля розвитку цивілізації Любові та Миру.

Наголошується, що українсько-російська війна дає можливість усвідомити кризу гуманізму та демократії, тому необхідно захищати як Україну, так і культуру виховання, яка представлена у працях таких українських учених, як Василь Сухомлинський – автор педагогіки серця та Василь Кремень – філософ виховання миру. Потрібні нові концепції, нові теорії, нове розуміння людини. Однак вони не повинні зосереджуватися виключно на розвитку нових технологій (техносфера), штучного інтелекту (гуманоїди), інфосфери, біотехнологічних інновацій на службі прогресу в охороні здоров’я, економічному захисті тощо, а мають забезпечити сталий поступ людства на Землі.

Автор висловлює своє захоплення та повагу до постраждалого війною українського народу, його союзників у боротьбі за свободу та дякує організаторам IX Польсько-Українського форуму з Інституту педагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні за можливість зустрітися з українськими друзями і спільно з ними розвивати педагогіку майбутнього.

«ВІДЕНСЬКИЙ» ТВОРЧИЙ ПЕРІОД У ЖИТТЄПИСІ ЄВСЕВІЯ МАНДИЧЕВСЬКОГО

V. Akatrini — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті на основі широкого джерелознавчого матеріалу представлено ґенезу родини Мандичевських; схарактеризовано чинники становлення Євсевія Мандичевського як музиканта, диригента, композитора. Акцентовано увагу на значному впливі на його професійнийи розвиток відомого викладача історії церкви Чернівецького університету Євсевія Поповича, вчителя музики Сидора Воробкевича, педагога-скрипаля Адальберта Гржімалі. Розкриваються особливості таланту майбутнього музиканта в юнацькому віці (у 14-17 років він створив 82 композиції). Наголошено на знаковій події – отриманні стипендії на конкурсі молодих талантів у Лейпцигу, яка була вагомою фінансовою підтримкою у його подальшому навчанні у Віденському університеті. Схарактеризовано «віденський» період творчості Є. Мандичевського, який тривав 54 роки. У Відні він студіював германістику, філософію, літературу, історію мистецтва, музичні дисципліни; його вчителями були музичний критик Едуард Ганслік, музикознавець Мартін Густав Ноттеб, композитор Роберт Фукса. Професійне зростання Є. Мандичевського було пов’язане з діяльністю у Віденській музичній академії, Віденській консерваторії; він був диригентом різних хорів й оркестрів, архіваріусом і бібліографом віденського «Товариства друзів музики» – одного із значних центрів музичного життя Європи.

З’ясовано, що протягом багаторічної педагогічної діяльності Маестро виховав цілу плеяду композиторів, музикознавців, педагогів, більшість із яких стали зірками музичного світу Австрії, Італії, Англії, Америки… Серед його учнів – Ганс Ґаль, Карл Бем, Іларіон Веренко, Маноліс Каломіріс, Джордж Селл, Леоне Синіґалья, Карел Прохазка (старший), Марціан Неґря, Йозеф Алоїс Кріпс, Юліус Патцак, Фердинанд Ребай, Розаріо Скалеро, Ґустав Уве Єннер, Артур Шнабель, Карл Ґарінґер, Іґнац Брюлль, Генрі Кімболл Гедліта та ін. Австрійська преса заслужено називала почесного громадянина Відня Є. Мандичевського «живою музичною енциклопедією». Як учений-теоретик він написав чимало наукових досліджень про творчість В. Моцарта, Л. Бетховена, Л. Баха, К. Черні, А. Брукнера, Штрауса та ін., уклав повне видання творів Й. Гайдна, Ф. Шуберта (у 42-х томах), Й. Брамса (у 26-х томах). Наголошується, що Є. Мандичевський є автором 11 українських хорів, канону на три голоси «І день іде, і ніч іде...» (на слова Т. Шевченка), музики на тексти Ю. Федьковича «Оскресни, Бояне!», «Кобзарська зірниця» та ін., вокальних творів, написаних на тексти народних сербських, угорських, українських, молдавських пісень, авторських творів, написаних на тексти румунських і молдавських поетів М. Емінеску, Г. Кошбука, В. Александра, О. Влахуце та ін. Зосереджено дослідницьку увагу на авторстві вокальних творів світського і духовного характеру, серед яких найвизначнішими є: «Грецька меса» для соло, хору й оркестру, цикл «Тосканські пісні», церковні твори – 12 літургій, «Херувимська» для мішаного хору, «Отче наш» для двох дитячих голосів, коляда «Тиха ніч, свята ніч», псалми та ін.

На основі первинних фактологічних джерел схарактеризовано вплив Є. Мандичевського на розвиток музичної культури та просвітництва Буковини.

СУЧАСНА МОНУМЕНТАЛЬНА КЕРАМІЧНА СКУЛЬПТУРА В РЕКРЕАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

I. Gurzhii, D. Korshunov — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблеми поєднання архітектурного рекреаційного простору і твору керамічного монументального мистецтва, такі як: взаємозв’язок монументально-декоративних форм декоративного мистецтва (кераміки з архітектурою); пластичне і колористичне збагачення саме архітектурного простору рекреаційного призначення. Наведено принципи взаємодії рекреаційного середовища і монументального декоративного керамічного твору, що ґрунтується на об’ємних домінантах, на просторових домінантах і на домінуванні лінійно-осьового зв’язку. Наголошується на проектах Музею гончарства в Опішному (Полтавська область, Україна), результати яких репрезентовано в унікальному парку монументальної керамічної скульптури.

КОЛІР У ТЕХНІКАХ ДРУКОВАНОЇ ГРАФІКИ

N. Digtyar, O. Sobolevskyi — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано потенційні можливості кольору в таких техніках друкованої графіки, як лінорит, ксилографія, монотипія, «суха голка», «травлений штрих», акватинта, гравюра на картоні. Розкрито їх технологічні особливості. З’ясовано, що хоча в кольоровій друкованій графіці колір підпорядкований рисунку, саме він надає композиції більшої виразності, експресії, отже, допомагає донести до глядача творчий задум художника-графіка. Доведено, що в кожній із технік друкованої графіки митець використовує колір із певною метою, адже це дозволяє досягти того чи іншого ефекту для якнайповнішого розкриття ідеї твору.

ЖИТТЯ, РОБОТА ТА ОСВІТА ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ (ВИБРАНІ ПИТАННЯ З МІЖНАРОДНИМИ ПЕРСПЕКТИВАМИ

R. Piwowarski — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті представлено лише деякі питання, пов’язані з впливом пандемії на різні сфери життя. У майбутньому виникнуть нові проблеми, які потребуватимуть дослідження, але в освітній галузі необхідні такі, які мають зосереджуватися насамперед на питаннях якості викладання й навчання. Багато вчителів і викладачів помічають несприятливі зміни в освіті через пандемію, але це індивідуальні відчуття, тому варто організувати більш масштабні дослідження в цьому напрямку. І, насамкінець, маленька нотка оптимізму, яка прозвучала під час спільного вебінару AERA (Американська асоціація досліджень освіти) та OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) – суспільство та освіта стають стійкішими, надбань більше, аніж втрат, і школи мають залишатися відкритими якомога довше.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА І ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ: РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

M. Vovk, S. Solomakha, Yu. Hryshchenkо — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті представлено результати моніторингового дослідження з проблеми психолого-педагогічної і практичної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти України, яке проводилося науковцями відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України в 2020-2022 рр. у межах теми дослідницької роботи «Обґрунтування змісту і методики проведення практики у закладах вищої педагогічної освіти» (РK 0120U100228). Виявлено особливості законодавчо-нормативного врегулювання практичної підготовки майбутніх педагогів в Україні; схарактеризовано специфіку організації практики в ЗВО у співвіднесеності з психолого-педагогічною підготовкою на бакалаврському, магістерському і докторському освітніх рівнях; означено кількісні та якісні зміни у практичній підготовці фахівців педагогічних спеціальностей на основі аналізу освітньо-професійних і освітньо-наукових програм за 2016-2022 рр.; окреслено негативні аспекти її організації. Виявлено сучасні виклики у проведенні різних видів практики в ЗВО та узагальнено рекомендації щодо вдосконалення організаційних засад її проведення на законодавчо-нормативному, управлінському й організаційному рівнях.

ВІД АНТИЧНОЇ «ΚΑΛΟΚἀΓΑΘΊΑ» ТА РЕНЕСАНСНОЇ «PIETAS LITTERATA» ДО ПОСТМОДЕРНОЇ «HOLISTIC EDUCATION»: ҐЕНЕЗА ІДЕЇ ЦІЛІСНОЇ ОСВІТИ ОСОБИСТОСТІ

R. Basenko — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті розглянуто шляхи та особливості ґенези ідеї цілісної освіти особистості в європейському освітньо-філософському просторі від найдавніших часів до наших днів. Доведено, що основними точками біфуркації в розвитку ідеї цілісної освіти слід уважати: античну концепцію «καλοκἀγαθία»; ренесансну педагогічну систему «pietas litterata»; модерну концепцію «сura personalis»; постмодерну освітню філософію «holistic education». Розглянуто зміст та розкрито теоретико-практичний потенціал названих концепцій цілісної освіти для розвитку особистості. Звернено увагу на те, що мета, філософія, принципи та технології цілісної освіти відповідають основним потребам психолого-педагогічного супроводу інноваційної особистості. З-поміж переваг цілісної освіти названо індивідуальний підхід; завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості; інклюзію тощо. Проілюстровано освітній потенціал цілісної освіти системою виховання в добу античності, ренесансний період, модерний та постмодерний час.

ПОЛІПЕДАГОГІЧНИЙ ПРИНЦИП НАВЧАННЯ АНТОНІО САЛЬЄРІ ТА СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ ПОЛІПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЙСНОСТІ

L. Yaremenko — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті йдеться про поліпедагогічний принцип навчання Антоніо Сальєрі в контексті сучасного розуміння поліпедагогічної дійсності, його феноменальність та унікальні особливості. Автор розглядає сучасні тенденції до формування поліпедагогічної дійсності, погляди вчених на наукові підходи до опису педагогічної дійсності. У контексті праць представників мистецької педагогіки аналізується поліпедагогічний принцип у викладацькій діяльності Антоніо Сальєрі, що передбачав здатність одного викладача навчати студентів грі на інструменті, вокалу, композиції, сольфеджіо, гармонії, інструментуванню, теорії музики, поліфонії, гетерофонії, гомофонії, основам контрапункту, диригуванню.

ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЯК РЕГУЛЯТИВНІ НОРМИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

H. Tovkanets — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті обгрунтовано принципи професійного розвитку як регулятивні норми практичної діяльності педагога. Наголошено, що принципи завжди відображають залежності між об’єктивними закономірностями навчального процесу та цілями освітнього процесу, це методологічний вираз законів пізнання і закономірностей, знання про цілі, сутність, зміст, структуру навчання (освіти), що виражене у формі, яка дозволяє використовувати їх як регулятивні норми педагогічної практики. Схарактеризовано такі принципи професійного розвитку педагогів: безперервності, диверсифікації, синергетичний принцип, принципи партисипативності, рефлексивного управління професійною підготовкою та ін. Визначено, що професійний розвиток педагога є шляхом і засобом творчого зростання особистості, конструктивного подолання ситуацій соціальної та професійної життєвої кризи. Специфіка професійного розвитку педагога полягає у формуванні індивідуальної свідомості, духовно-моральних цінностей, розвитку художньо-творчого потенціалу особистості тощо.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА НУШ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

O. Ivanova — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті висвітлено результати дослідження розвитку комунікативного компонента психологічної готовності педагога Нової української школи до професійної діяльності. Досліджуваний феномен визначається як сукупність суто комунікативних якостей особистості, її морально-комунікативних рис і психолого-педагогічних умінь, структуру якої утворюють власне комунікативна, емпатійно-рефлексивна, морально-етична та емоційно-регулятивна складові. Автор розкриває важливість комунікативної компетентності вчителя НУШ як індикатора розвитку емоційного інтелекту та психологічної готовності до професійної діяльності під час війни.

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У ШВЕЦІЇ В ХХІ СТОЛІТТІ

S. Chovriy — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті висвітлено особливості системи фахової підготовки вчителів у Швеції в ХХІ столітті в контексті євроінтеграційних процесів. Закцентовано на реформуванні системи освіти України загалом і педагогічної зокрема, особливо в сучасних умовах її інтегрування в європейський освітній простір; виокремлено актуальні питання, пов’язані з вивченням конструктивного досвіду європейських країн щодо вдосконалення професійної підготовки вчителів відповідно до вимог ринку праці, а також викликів швидкозмінного глобалізованого світу. Констатовано, що результати аналізу наукової літератури та нормативно-правового забезпечення вищої освіти засвідчують неабиякі надбання шведської освітньої системи, що становить беззаперечний інтерес для України.

Проаналізовано законодавчо-нормативні засади вищої освіти Швеції загалом і педагогічної зокрема. Встановлено, що в 2007 р. у Швеції відповідно до Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти було прийнято дескриптори трьох циклів вищої академічної освіти. Вказано, що у квітні 2010 р. затверджено чотири нові кваліфікації вищої педагогічної освіти. Виявлено, що особлива увага звертається на практичну підготовку майбутніх фахівців. Зазначено, що у Швеції 2015 року запроваджено Національну рамку кваліфікацій згідно з рекомендаціями Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя. Кожний із восьми рівнів означений набором дескрипторів, що відображають результати навчання і притаманні кваліфікаціям відповідного рівня. Вищі кваліфікаційні рівні (6-8) Національної рамки кваліфікацій Швеції є достатньо узгодженими за дескрипторами з кваліфікаційними рівнями / циклами (1-3) Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. З’ясовано, що система сучасної педагогічної освіти Швеції загалом відповідає європейським стандартам, досить гнучка щодо професійного та індивідуального поступу особистості впродовж життя.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ

O. Fediy, Ya. Makarenko, T. Miroshnichenko — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті розглянуто особливості організації екологічної стежки як ефективного засобу формування екологічної компетентності молодшого школяра. Схарактеризовано зміст і структуру екологічної компетентності учня відповідно до Державного стандарту загальної початкової освіти. Визначено мету, завдання, функції та роль навчальної екологічної стежки у вихованні екологічно грамотної поведінки дитини в навколишньому природному середовищі, представлено короткий опис маршруту екологічної стежки. Акцентовано увагу на естетичному значенні екостежки, що полягає в активізації естетичних почуттів і переживань молодших школярів під час спостереження за обʼєктами природи. З’ясовано, що найбільш продуктивним напрямом роботи на екологічній стежці є практично-екскурсійний, основними видами діяльності якого є відпрацювання практичних робіт, спостереження, проєктна, науково-дослідницька, спортивно-оздоровча, ігрова та творча діяльності.

ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІМ ПРАЦІВНИКАМ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

O. Loputko, V. Bohutskyi, I. Romanov — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Стаття присвячена впровадженню технології змішаного навчання у викладання англійської мови спеціального призначення у закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України. Проаналізовано особливості використання педагогічної технології в стресових умовах воєнного стану. Підкреслено, що її впровадження сприятиме освоєнню знань із англійської мови на підґрунті міждисциплінарного підходу, формуванню вмінь і навичок активної самостійної та групової роботи.

У статті опрацьовано сучасні передумови використання технології змішаного навчання. Особливу увагу приділено міжнародним центрам вивчення мов, які працюють у сфері впровадження нових технологій формування іншомовної компетентності у здобувачів вищої освіти. Проаналізовано особливості спеціального режиму навчання та розпорядку дня курсантів і офіцерів, їх переваги та недоліки щодо організації навчального процесу.

Запропоновано авторську модель педагогічної технології змішаного навчання англійської мови, у якій чітко визначено завдання для викладачів, кадетів (студентів) і відповідних підрозділів навчального закладу (методичних служб) на підготовчому, початковому, середньому (проміжному), фінальному і контрольному (розміщення виконаної роботи) рівнях змішаного навчання. Автори намагалися зробити модель максимально гнучкою завдяки підтримці навчального процесу різними структурними підрозділами вишу. Центральною ідеєю дослідження є активність і взаємозв’язок усіх учасників освітнього процесу на кожному організаційному рівні моделі. Окрім цього, важливе значення для успішної реалізації моделі має організація міждисциплінарних заходів та актуалізація творчих і наукових напрямів виховної роботи.

СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕЖИСУРА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРОЄКТІВ» В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

L. Lymarenko — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті актуалізуються питання підвищення якості вищої освіти, що й спонукає професорсько-викладацький склад вишів до ефективних пошуків шляхів трансформування освітнього простору в контексті європейських вимог. Автором обґрунтовується та доводиться, що одним із таких шляхів є сертифікатні програми, які сьогодні активно впроваджуються у вищих навчальних закладах України. Окреслено вимоги, які висуває вища освіта до створення сучасних сертифікатних програм, і розкрито їхні переваги. Запропоновано розроблену авторську сертифікатну програму для здобувачів вищої освіти магістерського рівня. Аргументується доречність уведення довгострокової сертифікатної програми «Організація та режисура культурно-мистецьких проєктів» в освітній процес Херсонського державного університету. Зроблено висновки, що успішне засвоєння здобувачами сертифікатних програм сприятиме підвищенню якості освіти у вітчизняних університетах.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВОКАЛІСТІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

I. Derda — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У статті представлено використання інформаційних технологій у підготовці вокаліста в умовах дистанційного навчання. Акцентовано увагу на тому, що дистанційне навчання в музичній освіті полегшує навчальний процес, забезпечує швидкий доступ до інформації, заохочує вокаліста до підготовки та творчої діяльності не лише на заняттях, а й самостійно. Розглянуто інформаційні технології підготовки вокаліста в умовах дистанційного навчання, які можна поділити на online (зберігання та передача інформації на будь-якому електронному пристрої адресата) і offline (обмін даними в режимі реального часу). Проаналізовано платформи для проведення онлайн-занять і організації відео- та аудіоконференцій у закладах музичної освіти України, які, зокрема, використовують педагоги у вокальному класі на кафедрі музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Описано методику їх використання на прикладі таких платформ, як Zoom, Schoology та Google-диск.