Естетика і етика педагогічної дії

ПРОБЛЕМИ ВЧИТЕЛЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАХОПЛЕННЯ ПРОФЕСІЄЮ

Я. Міхальський — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано важливі виклики у професійній діяльності вчителя, серед яких: постійне підтвердження кваліфікації, перешкоди у впровадженні педагогічних інновацій, відсутність довіри до професії вчителя, постійні перевірки, тиск з боку батьків та органів управління освітою, відсутність співпраці між педагогічними колективами в школах, збільшення проблем щодо організації освітнього процесу, що не завжди ефективно вирішуються, відсутність мотивації через недостатність заробітної плати, низький набір абітурієнтів на педагогічні спеціальності, неефективність системи професійного розвитку, експансія штучного інтелекту тощо. Закцентовано увагу на проблемі професійного вигорання вчителя та необхідності збереження у нього захоплення професією, що передбачає радість успіху, уміння долати невдачі, адже такий вчитель не задовольняється смиренністю, інертністю чи критикою інших, а шукає реальні можливості, інструменти для професійного вдосконалення. Аналізуючи сутність понять «захоплення», «пристрасність» у професійному контексті, автор наголошує, що відповідне сприйняття вчителем своєї професії формують студенти, учні, але водночас педагог має сам формувати власну професійну свідомість, розвиваючи інтелектуальний потенціал, емоційність, співпрацюючи з колегами. З’ясовано, що використання інновацій у педагогічній діяльності передбачає не лише технічне застосування, але й обов’язково рефлексію, діалог, осмислення можливостей відповідних освітніх технологій. Доведено, що захоплення своєю професією кожного педагога сприяє створенню емоційного, захопливого освітнього середовища школи, що має ґрунтуватися на творчій взаємодії, комунікації, партнерстві, усвідомленні цінності відносин тощо.

ЕТИЧНА СКЛАДОВА ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

Л. Гутор — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

Здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату та структури деонтологічної підготовки майбутніх лікарів, виокремлено й розглянуто етичну складову деонтологічної підготовки. Встановлено, що етична складова деонтологічної підготовки майбутніх лікарів є фундаментальною у її системі та суттєво впливає на формування деонтологічної компетентності. Вивчення змісту етичної складової деонтологічної підготовки дало змогу дійти висновку, що ефективність етичного компоненту деонтологічної підготовки майбутніх лікарів забезпечуються гуманізацією змісту професійної освіти, належним організаційним та навчально-методичним забезпеченням дисциплін, загальнокультурним, соціально-моральним і професійним розвитком здобувачів освіти, формуванням їхньої комунікативної компетентності, загальноетичних і моральних компетенцій, а також розвитком емоційного інтелекту та м’яких навичок майбутніх лікарів.

МІСЦЕ РЕЛІГІЇ У СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

В. Сорока, Віт. Фазан, В. Фазан, Т. Фазан — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

Виховання особистості у всі часи було найважливішою проблемою будь-якої держави. У сучасних умовах вона особливо актуалізується: стрімкий розвиток науки, техніки, бурхливі реформації в соціальній, політичній сферах вимагають від людини високого професіоналізму, сформованості стійких особистісних рис, зокрема морально-вольових якостей (відповідальності, громадянської позиції, самостійності, стійкості, щедрості тощо). У зв’язку з цим важливим є не тільки побудова авторських моделей виховання, забезпечення реалізації існуючих концепцій виховання, а й звернення до накопиченого в минулому вітчизняного теоретико-практичного виховного досвіду. Питання духовно-морального виховання особистості на основі християнських цінностей є актуальним для батьків і вчителів, а також суспільства, адже в процесі засвоєння християнських моральних цінностей діти вчаться добра та милосердя.

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ У КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРОЄКТАХ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Л. Лимаренко, Д. Кузякіна — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті йдеться про синтез мистецтв у культурно-освітній практиці вишів. Проаналізовано дослідження українських науковців щодо висвітлення різних проблем взаємодії та синтезу мистецтв у сучасній освіті. Обґрунтовано, що без глибокого розуміння феномену синтезу мистецтв неможливо сформувати в студентів естетичного ставлення до мистецтва та цінностей, розвинути їхню здатність до культуротворчості. Феномен «синтез мистецтв» у культурно-мистецькому проєкті визначено як створення якісно нового художньо-педагогічного явища, а авторський культурно-мистецький проєкт – як важливий інструмент популяризації культурних і мистецьких надбань. Доведено, що створення культурно-мистецького проєкту в форматі відеоконтенту вимагає від здобувача скоординованих зусиль задля досягнення цілісності нового творчого продукту. Окреслено етапи створення проєктів, які яскраво презентували ефективність застосування різних підходів до синтезу мистецтв.

ПОСТАТЬ НЕЛЛІ НИЧКАЛО У ВИМІРАХ ПЕДАГОГІКИ ПРАЦІ

М. Вовк, О. Семеног — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті окреслено концептуальні напрями професійної діяльності академіка Неллі Григорівни Ничкало у вимірах педагогіки праці. На основі біографічних відомостей, фактів з життєпису академіка доведено, що її ініціативи свідчать про дієву професійну, життєву позицію, спрямованість на реалізацію концептуальних ідей педагогіки праці в науковому, освітньому просторі задля утвердження цінностей науки, освіти, зміцнення міжнародного освітнього партнерства, враховуючи реалії війни, необхідність усвідомлювати цінність науки, культури, освіти як основних чинників збереження національної ідентичності. Власне моральна гідність, внутрішня потреба Неллі Григорівни Ничкало не стояти осторонь важливих соціокультурних зрушень в умовах війни росії проти України зумовили її оптимістичну й продуктивну працю на зміцнення партнерства між закладами освіти, науковими інституціями України і зарубіжжя, системне висвітлення результатів діяльності інститутів НАПН України, що спрямоване на утвердження національних і європейських цінностей освіти і науки. Праця як життєвий концепт академіка Н. Г. Ничкало стала орієнтиром у реалізації дослідницької, освітньої, просвітницької місії від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

ВІДДАНІСТЬ УКРАЇНІ, ПЕДАГОГІЦІ, ОСВІТІ

Н. Ничкало — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті на основі особистих спогадів про управлінську, наукову, педагогічну діяльність академіка Івана Андрійовича Зязюна окреслено внесок ученого-педагога в розвиток української педагогічної освіти, субдисциплін педагогіки, доведено прогностичність його філософсько-педагогічних ідей для української освіти і педагогічної науки. У процесі застосування біографічного методу, методу наративу, прогностичного аналізу узагальнено основні чинники професійного сходження особистості І. А. Зязюна до вершин педагогічної майстерності та наукової творчості. Проаналізовано життєві факти про Івана Андрійовича та досвід його дослідницької управлінської діяльності. Визначено перспективи вивчення спадщини академіка, проєктування його важливих ідей у сфері сучасної педагогічної освіти, у галузі педевтологічних, психопедагогічних досліджень. Наукова спадщина академіка І. А. Зязюна – це справжній філософсько-педагогічний скарб для подальшого розвитку освіти і педагогічної науки в Україні та інших державах.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ФОРМ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Г. Товканець, О. Товканець — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано підходи до моделювання альтернативних форм розвитку компетентностей особистості в умовах освітніх трансформацій. Актуалізується увага на компетенціях і знаннях, які допомагають: забезпечувати діяльність із фундаментальною мінливістю, невизначеністю, складністю та неоднозначністю майбутнього, жити у світі інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема базові навички програмування, пошуку інформації, навички обробки та аналізу та ін. Запропоновано модель компетенцій. Визначено, що освіта потребує створення інструментів і умов які підтримують персональне та колективне навчання і неперервний розвиток особистості упродовж усього життя.

ФІЛОСОФІЯ МИСТЕЦТВА ТА ДИЗАЙНУ: ОСМИСЛЕННЯ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ТА РЕФЛЕКСІЯ

О. Костюк — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті порушено проблему, що характеризує динамічні процеси сучасного суперечливого культурного середовища, які спонукають людину до осмислення, відповідальності та усвідомленого вибору напрямів своєї діяльності. Мета статті – висвітлення проблеми осмислення культурного простору філософії мистецтва та дизайну в контексті критично-рефлексивних процесів. Виокремлено теорії та концепції, які пов’язані з філософським ученням про мистецтво, поняттями комунікативності та знаковості, принципами системного підходу та іншими напрямами в контексті критично-рефлексивних процесів. Наголошено на необхідності філософського узагальнення в рамках теорії культури, що дає змогу розкрити сутність мистецтва та дизайну, їх специфіку як культурних феноменів. Підкреслено, що естетична свідомість митця стає ключовим чинником у створенні творів, що мають не лише естетичну зовнішню форму, але й відображають внутрішній зміст, ідеї та емоції.

МИСТЕЦТВО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

З. Гнатів, Л. Ороновська — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті окреслено феномен мистецтва управління в освітній діяльності у контексті викликів сьогодення на основі синтезу мистецького, психолого-педагогічного, управлінського, філософського дискурсів. Проаналізовано процеси змін у трактуванні педагогічної освіти, зокрема від підготовки вчителів різних рівнів і ступенів до формування педагогічного компоненту професійної освіти. Підкреслено вагомість формування сучасного успішного керівника-лідера на основі культуро-творчого підходу, згідно з яким епіцентром освіти є людина культури.

ВІЛЬНИЙ ЧАС І ПОТРЕБИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

К. Кушак — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано проблему задоволення потреб дітей дошкільного віку у вільний час. У вступній частині розглянуто такі поняття, як вільний час, вільний час дітей дошкільного віку, потреби дітей дошкільного віку.

Мета дослідження – визначити, які потреби задовольняють діти дошкільного віку у вільний час і яким формам діяльності вони віддають перевагу.

Дослідження проводилось методом індивідуального інтерв’ю. До дослідницької групи увійшло 88 дітей віком 4-6 років. Здійснено якісний аналіз результатів інтерв’ювання дошкільнят.

У результаті дослідження автор доходить таких висновків: у вільний час діти займаються діяльністю за власним бажанням, діють поза контролем дорослих. Вони задовольняють потреби, які не можуть задовольнити під час зайнятості в дитячому садку та вдома. До них відносяться: потреба у відпочинку і сні, потреба в голоді й апетиті, потреба в близькості й афіліації, потреба у фізичній активності, потреба в задоволенні.

Діти віддають перевагу діяльності, яка сприяє досягненню внутрішньої рівноваги, приносить задоволення, дає можливість діяти вільно, викликає позитивні емоції, є джерелом радості та задоволення.

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Л. Шевченко, М. Сорочан — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто методичні та практичні аспекти підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання за допомогою проєктних технологій. Встановлено, що проєктна діяльність сьогодні є однією з найперспективніших складових освітнього процесу. Це пояснюється тим, що вона надає здобувачам освіти можливість розвивати творчі здібності та забезпечує самореалізацію, а також створює умови для розвитку їхніх життєвих і професійних компетенцій. Розглянуто питання про особливості впровадження методу проєктного навчання. Доведено, що проєктні технології, як особливий тип інтелектуальної діяльності, є перспективним і спонукає до творчості, самостійності та розумової активності, а також до оптимізації та інтенсифікації освітнього процесу. Особливу увагу приділено структурі проєктної діяльності: підготовці, плануванню, дослідженню, висновкам, поданню або звіту, оцінюванню результату і процесу. Представлено розроблений алгоритм застосування таксономії Блума задля формування інклюзивної компетентності під час проєктної діяльності, що базується на застосуванні інноваційних технологій. Зроблено висновок про те, що участь студентів у такій роботі є засобом ґрунтовного та свідомого засвоєння основ інклюзивної педагогіки, особливостей взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами, посилює професійну спрямованість навчання в закладах вищої освіти, навчає зіставляти та порівнювати різні способи вирішення педагогічних проблем, які виникають у процесі роботи в інклюзивному освітньому середовищі.

ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В РЕГІОНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Ю. Марчук — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено огляд інноваційних технологій, що на практиці впроваджуються у закладі вищої освіти, розташованому на території, близькій до воєнних дій. Висвітлено дії адміністрації щодо підвищення ефективності різних форм освітнього процесу в умовах війни. Окреслено основні напрями інновацій в сучасній освіті. Розкрито практичний досвід упровадження в процес викладання англійської мови інноваційних методів і технологій викладання, як‑от: практико орієнтоване навчання, імітаційні технології навчання, «перевернуте навчання», STEM-освіта тощо. Акцентовано на використанні штучного інтелекту у формуванні іншомовної компетентності студентів регіонального ЗВО.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ КУРСАНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

О. Вернигора — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання організації самостійної роботи курсантів у процесі вивчення фахової термінології. Наголошено на необхідності індивідуального опрацювання професійної лексики. Проаналізовано, що самостійна робота сприяє пошуковій діяльності, розвитку інтелектуального потенціалу, творчих здібностей курсантів. Запропоновано завдання для самостійної роботи, що допоможуть розширити словниковий запас здобувачів вищої військової освіти, навчитися точно і правильно використовувати терміни як в усному, так і в писемному мовленні.

ПЕРЕДУМОВИ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СТАНОВЛЕННІ БОЛОНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Р. Підпалий, І. Цебрій — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті йдеться про економічні, географічні, політичні, соціальні та культурні передумови в становленні Болонського університету. Спираючись насамперед на наукові праці італійських учених, автори показують, чому саме Болонський університет сформувався найпершим у середньовічній Європі, що послужило міцною базою для його виникнення. Аналізуючи вказані вище джерела, автори статті виділяють зворотні й зустрічні тенденції в процесі формування університету, його світського характеру. Завдяки змістовно-порівняльному методу проводяться внутрішні паралелі в розвитку двох перших європейських університетів – Болонського і Оксфордського, показано відмінності між ними. Наголошено на затребуваності випускників-професіоналів (музикантів, чиновників, суддів, лікарів) у Середні віки.

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТА ВИКОНАВСЬКІ ТЕХНІКИ В ШКОЛІ МАКСА ШЛОССБЕРГА

А. Оріщенко — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті йдеться про специфіку школи Макса Шлоссберга, його педагогічні ідеї та виконавські техніки. Спираючись на зарубіжну літературу (насамперед, американських дослідників), автор доводить узгодженість усіх компонентів цієї (мистецько-виконавської та педагогічної) школи – фундаментальних навичок трубних виконавців, розуміння дихання як центрального елемента в навчанні грі на духових інструментах, персоналізованого підходу в навчанні й вихованні учнів, гармонійного поєднання технічного та музичного начал. У викладі основного матеріалу автор статті показує, як педагогічна школа Макса Шлоссберга зайняла провідне місце в світі й продовжує його займати до сьогодні завдяки його талановитим учням і послідовникам, які продовжують дотримуються викладацької системи навчання й виховання свого педагога.

МІСЦЕ СТЕРЕОТИПІВ МИСЛЕННЯ У ТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

П. Косенко — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтується доцільність оперування поняттям стереотипи мислення відносно процесу навчання музичного мистецтва з точки зору опанування його творчої складової; розкрито позитивні та негативні сторони стереотипізації мислення. Відзначено, що стереотипи як стійкі конструкти, що важко піддаються перегляду й видозміненню, є перепоною для творчого процесу, а тому серед важливих факторів, здатних посилити і збагатити творчий потенціал навчання музичного мистецтва є спрямованість особистості студента на усвідомлення передумов виникнення стереотипів.

ХОРЕОГРАФІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ

Я. Рева — нд, 22 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто хореографічний колектив як середовище, яке сприяє реалізації творчого потенціалу особистості. Уточнено поняття «творчий потенціал особистості». Проаналізовано виховний потенціал хореографічного мистецтва, який сприяє розвитку творчих здібностей особистості та формуванню важливих професійно-особистісних якостей. Акцентовано на особливостях формування творчої особистості засобами хореографічного мистецтва. Визначено принципи організації роботи хореографічного колективу, що стимулюють творче самовираження учасників. Окрему увагу приділено педагогічним і культурним аспектам діяльності хореографічних колективів, важливості імпровізації, колективної творчості та психологічного клімату у реалізації творчого потенціалу та формуванні художнього мислення особистості.