http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/issue/feed Естетика і етика педагогічної дії 2021-08-04T11:48:29+03:00 Vovk Myroslava Petrivna miravovk79@gmail.com Open Journal Systems <h4 style="text-align: justify;">У збірнику наукових праць <strong>«Естетика і етика педагогічної дії»</strong> висвітлено результати наукових досліджень із проблем філософії і психології педагогічної дії, естетичних і етичних засад педагогічної майстерності, теорії, історії та методики мистецької освіти, інноваційних технологій мистецької і педагогічної освіти, а також вміщено інформацію про нові видання в галузі мистецької педагогіки та науково-педагогічні й мистецько-педагогічні заходи.</h4><h4 style="text-align: justify;">Для наукових працівників, докторантів, аспірантів, викладачів, учителів, студентів різних типів навчальних закладів.</h4><h4 style="text-align: justify;">Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 23462-13302 ПР від 22.06.2018 р. Збірник наукових праць внесено до переліку фахових видань у галузі «Педагогічні науки» (Наказ Міністерства освіти і науки України №793 від 04.07.2014 р.). Дата включення (внесення змін), категорія - Наказ від 02.07.2020 № 886 Категорія «Б». </h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Засновники:</strong> Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Рік заснування:</strong> 2011</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Проблематика:</strong> Висвітлення історичних, методологічних, теоретичних і методичних проблем розвитку мистецької освіти, педагогічної освіти і освіти різних категорій дорослих; упровадження філософських, психологічних, аксіологічних, культурологічних, естетичних і етичних засад мистецько-педагогічної діяльності; педагогічна інноватика.</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Періодичність:</strong> 2 рази в рік</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська, німецька, французька, болгарська, данська, литовська, польська, румунська, словацька, чеська, фінська</h4><h4 style="text-align: justify;"><strong>Індексація у наукометричних базах:</strong> Index Copernicus International (ICI), Google Scholar, Ulrichsweb Global Serials Directory</h4> http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238275 ЯК НАВЧАЄТЬСЯ СТУДЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ? 2021-08-04T08:33:18+03:00 A. Karowicz miravovk79@gmail.com <p><em>Ми живемо в динамічно мінливі часи, коли людина має навчатися впродовж життя, постійно вдосконалюватися і пристосовуватися до нових умов. Вміння вчитися є одним із чотирьох основ освіти. В експериментальній статті представлені вибрані уривки з емпіричних досліджень, спрямованих на діагностику знань студентів про методи навчання, а також на визначення того, які методи запам’ятовування матеріалу найчастіше ними використовуються. Діагностика здійснювалася методом анкетування. Анкета містила 39 питань закритого та відкритого типу. В опитуванні взяли участь 130 студентів педагогічних спеціальностей Лодзького університету (48&nbsp;денної та 82 заочної форми навчання). Експеримент засвідчив, що студенти назвали (в середньому) два фактори (позитивні та негативні), що впливають на процес навчання, лише 24 із 130 зазначили три фактори. Опитувані не знають методів навчання, зокрема ефективного запам’ятовування: 80% усіх здобувачів застосовують багаторазове повторення, а інші методи (опертя на попередні знання, створення графіків, схем, таблиць, малюнків, посилань, ланцюгів асоціацій, кумедних історій, рим, застосування різних кольорів, розумових карт (mental maps), мнемотехнічних прийомів тощо) використовуються менше. Більшість студентів (117 із 130) визнають, що ніколи не шукали знань про навчальний процес. На опитуваних впливає зовнішня (необхідність підготовки до іспитів, заліків, практичних занять), а не внутрішня мотивація (прагнення до самовдосконалення, професійної самореалізації). У багатьох питаннях студенти денної форми навчання більш обізнані, ніж студенти-заочники. Крім того, студенти денної форми навчання мають трохи більше шансів вчитися добровільно (незалежно від академічних занять), не тільки перед іспитом чи заліком. Як на денній, так і на заочній формах навчання студенти зосереджують свою увагу на здобутті кваліфікації, а не на знаннях.</em></p> <p><em>Отже, знання студентів про навчальний процес незначні – вони знають лише основні фактори, що впливають на навчальний процес, і декілька загальновідомих методів засвоєння знань. У майбутньому це може негативно позначитися на ефективності їхньої професійно-педагогічної діяльності. В перспективі варто виявити причини одержаних результатів, як-от: відсутність інтересу до предмету, нерозуміння навчальної програми, байдужість тощо. Автор переконана, що треба змінити підхід до навчання і розвивати потребу в самовдосконаленні.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238279 КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УКРАЇНІ ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ 2021-08-04T08:48:57+03:00 O. Palekha miravovk79@gmail.com <p><em>У статті здійснено компаративний аналіз досвіду організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови у закладах вищої освіти України і Великої Британії. Аналіз навчально-методичного забезпечення дисциплін циклу професійної підготовки вчителів іноземної мови вітчизняних ЗВО дає підстави стверджувати, що самостійна позааудиторна робота має посутню частку у співвідношенні до аудиторної навчальної діяльності студентів. Простежується тенденція до збільшення годин самостійної позааудиторної роботи.</em></p> <p><em>Самостійна позааудиторна робота майбутніх учителів іноземної мови у вітчизняних ЗВО, на відміну від британських, має лише практичну спрямованість і скеровується на формування іншомовної компетенції майбутніх учителів. Визначено, що в організації самостійної позааудиторної роботи українські науковці й практики дотримуються дидактичних (активності індивідуалізації, поєднання індивідуальних, парних і групових форм вказаної роботи, творчості, наочності) та методичних (автономії, комунікативності, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови, взаємопов’язаного навчання мови і культури, домінувальної ролі вправ, автентичності навчальних матеріалів) принципів.</em></p> <p><em>Доведено, що самостійна позааудиторна робота майбутніх учителів іноземної мови організовується викладачем, проте передбачає різні рівні автономності (часткову автономію, напівавтономію, частково-залежну та умовно-повну автономію). Видами самостійної позааудиторної роботи, що використовуються у практиці вищих навчальних закладів України, є такі: виконання лексико-граматичних завдань, творчих робіт, індивідуальних дослідних завдань.</em></p> <p><em>З’ясовано, що у Великій Британії склався досить потужний досвід організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови. Деякі особливості в цій галузі притаманні обом країнам, однак у вищих навчальних закладах Великої Британії спостерігається значно більша кількість напрацювань щодо формування самостійності студента, здатного усвідомлено й відповідально виконувати різноманітні завдання поза аудиторією. Зміна авторитарної моделі професійної освіти, характерної для радянських часів, на особистісно-орієнтовану передбачає максимальну індивідуалізацію самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови, створення умов для саморозвитку та самовдосконалення, осмисленого і самостійного визначення власних навчальних потреб, своїх можливостей, індивідуальних навчальних цілей. У цьому аспекті робота у вищих навчальних закладах України лише розпочалася і потребує подальшого вдосконалення. У вищих навчальних закладах Великої Британії вже створена сучасна модель навчання у вищій школі, покликана забезпечити студента систематизованими, міцними й одночасно оперативними знаннями, здатна надати умови, які сприяють реалізації необхідної та актуальної вимоги – навчити студента вчитися самостійно. Ці процеси мають певну традицію й активно реалізуються.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238280 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАРУБІЖЖІ 2021-08-04T08:56:40+03:00 S. Romaniuk miravovk79@gmail.com <p><em>У статті аналізуються модернізаційні процеси в сучасній системі освіти України, насамперед у формуванні її педагогічного потенціалу. Обґрунтовано доцільність використання в цій сфері досягнень зарубіжних держав, у яких проживають українці. Доведено, що найбільш вагомий досвід у підготовці педагогічних кадрів для системи українського шкільництва в діаспорі напрацьовано в Канаді. Тут її здійснюють університети і університетські коледжі. Проаналізовано особливості підготовки вчителів українознавчих дисциплін у Альбертському, Саскачеванському й Торонтському університетах та забезпечення їх подальшого професійного зростання громадськими організаціями канадських українців. Виокремлено ті ідеї зарубіжного досвіду, які доцільно творчо впроваджувати в діяльність закладів вищої педагогічної освіти в Українській державі.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238283 ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ В ПОСТКОВІДНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ЗАКЛАДІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2021-08-04T09:04:32+03:00 A. Rastrygina miravovk79@gmail.com Z. Koloskova miravovk79@gmail.com <p><em>У статті актуалізуються питання впровадження в педагогічних ЗВО онлайн-освіти задля розвитку в майбутнього фахівця цифрової компетентності. Констатовано, що більшість науковців світу підтвер­дили дієвість поєднання загальноприйнятих очних форм з дистанційним навчанням і підтримали комбіноване навчання (blended learning) в постковідному освітньому просторі, що також унормовано в документах Державної служби якості освіти України. На прикладі мистецьких дисциплін представлено зміст і форми проведення занять у дистанційному режимі, що стає вагомим чинником удосконалення професійної культури педагога-музиканта сучасного формату.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238284 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ЗМІШАНОЇ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ 2021-08-04T09:11:47+03:00 O. Danysko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті визначено та схарактеризовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в&nbsp;процесі змішаного навчання як сукупність об’єктивних можливостей інтеграції змісту, форм, методів і засобів у штучно створеному освітньому середовищі, що забезпечує досягнення поставленої освітньої мети та результатів навчання. Такими умовами визначено: формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності; оновлення та структурування змісту освітнього контенту з урахуванням особливостей професійної діяльності; використання сучасних педагогіч­них технологій та електронних освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; розвиток у здобувачів освіти досвіду взаємодії у комбінованих освітніх середовищах на рівнях «студент-інтерфейс», «студент-контент», «студент-студент», «студент-викладач»; формування практичного досвіду використання цифрових технологій і створення персонального інформа­ційно-освітнього середовища як інструменту інноваційної діяльності вчителя НУШ, засобу творчого вирішення професійних завдань. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238287 ЕРГОНОМІКА РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ОСВІТНЬОЇ УСТАНОВИ: УМОВИ ФОРМУВАННЯ 2021-08-04T09:21:15+03:00 O. Tovkanets miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розкрито проблему середовища розвитку дитини як комплексу матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних, психолого-педагогічних умов, що забезпечують організацію життя дітей і дорослих в освітньому закладі. Підкреслено важливість впливу ергономічних характеристик освітнього середовища на комфорт­ність психологічного клімату, що склався в класі&nbsp;/&nbsp;групі; домінування орієнтованого на дитину способу дитячо-дорослої комунікації; спрямова­ність на встановлення дружніх стосунків між дітьми; реальної допомоги педагога у вирішенні конфліктів і наданні емоційної підтримки; стимулю­вання горизонтального спілкування учнів; створення умов для активного обговорення дітьми проблем, що їх хвилюють і висловлення розгорнутого судження; підтримку дисципліни; введення нових предметних понять з опорою на проєктно-дослідний досвід; відкритість до дискусій тощо. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238290 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ 2021-08-04T09:25:28+03:00 V. Myroshnychenko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті обґрунтовується важливість організації дозвіллєвої діяльності у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку. Акцентується, що всі види діяльності мають дозвіллєвий потенціал і спрямовані на естетичний, мистецький, фізичний розвиток особистості, її моральні та лідерські якості. Узагальнено організаційні форми дозвіллєвої діяльності в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку (арт-майданчики, студії, арт-майстерні, гуртки тощо), які дають змогу зреалізувати дитині свої найрізноманітніші потреби. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238260 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 2021-08-04T07:16:05+03:00 N. Sulaieva miravovk79@gmail.com <p><em>У статті висвітлюються підходи до професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в закладах позашкільної освіти. Підкреслюється важливість загальної мистецької освіти молодого покоління, зокрема, музичної. Акцентується увага на тому, що особливістю організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти, де надається загальна мистецька освіта, є її неформальний характер. Зважаючи на це вказується, що одним із вагомих чинників якісної підготовки майбутніх фахівців до музично-освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти є не лише введення в освітньо-професійні програми відповідних освітніх компонентів, але й створення для студентів умов для отримання неформальної мистецької освіти у педагогічного виші. Наголошується, що доречним є введення навчальних дисциплін для вільного вибору студентів на кшталт «Теорія та методика роботи в закладах позашкільної освіти», «Інноваційні технології навчання мистецтва у закладах загальної середньої та позашкільної освіти», «Неформальна мистецька освіта» тощо. Зазначається, що потужним доважком до професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у закладах позашкільної освіти є конвергенція формальної освіти в ЗВО з неформальною мистецькою освітою, яка надається в умовах музичних (вокальних та інструментальних) художньо-творчих колективах вишу. Акцентується, що досвід мистецько-освітньої діяльності студентів у таких колективах сприяє формуванню в майбутніх учителів музичного мистецтва відповідних компетентностей для роботи у системі позашкільної освіти.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238261 ПЕДАГОГІЧНА ШКОЛА АНТОНІО САЛЬЄРІ 2021-08-04T07:23:03+03:00 I. Tsebriy miravovk79@gmail.com <p><em>У статті йдеться про педагогічну школу Антоніо Сальєрі, яка склалася в останній чверті ХVІІІ – першій чверті ХІХ ст. Школа являла собою мистецький феномен, тому що А.&nbsp;Сальєрі викладав цілий комплекс музичних дисциплін (композицію, контрапункт, диригування, сольний і хоровий спів, клавесин, струнно-смичкові інструменти тощо). А.&nbsp;Сальєрі підготував цілу пледу талановитих і навіть геніальних музикантів – Л.&nbsp;Бетховена, Ф.&nbsp;Шуберта, Й.&nbsp;Н.&nbsp;Гуммеля, Ф.&nbsp;К.&nbsp;Зюсмайра, І.&nbsp;Мошелеса, Й.&nbsp;Вайгля, К.&nbsp;Г.&nbsp;Райсігера, П.&nbsp;Вінтера, К.&nbsp;Кавальєрі, А.&nbsp;Мільдер-Хаунтман та баг. ін. Спираючись на наукові джерела, автор доводить, що внесок А.&nbsp;Сальєрі в музичну педагогіку рубежу ХVІІІ –&nbsp;ХІХ ст. є неоціненним. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238263 ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ У МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ К. ОРФА 2021-08-04T07:45:13+03:00 T. Medvid miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розглянуто суть музично-педагогічної концепції К.&nbsp;Орфа та розкрито її значення в творчому розвитку учнів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано принцип активного музикування й творчого розвитку особистості під час виконання ритмічних рухів, танців, пантоміми, гри на дитячих музичних інструментах, ритмічних, вокальних та інструментальних імпровізацій. Проведено аналіз п’ятитомної збірки «Orff-Sсhulwerk» і розкрито її роль у створенні аналогів у різних країнах світу, зокрема й в Україні.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238268 ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 2021-08-04T08:07:36+03:00 T. Batiievska miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розглядаються основні напрями та особливості впрова­дження засобів інформаційних технологій навчання у процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Обґрунтовано доціль­ність уведення в процес підготовки фахівців навчальних дисциплін, які спрямовані на опанування комп’ютерних графічних програм та художньо-естетичне освоєння технологій віртуальної реальності; висвітлюються мета й результати навчальної діяльності з таких дисциплін; подано орієнтовну тематику практичних завдань.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238271 ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ 2021-08-04T08:15:23+03:00 T. Vilhovchenko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті зроблено спробу дослідити історичні етапи виникнення та розвитку сучасної хореографії, її основні напрями, визначити вплив видатних хореографів на розвиток пластичної мови сучасного танцю, проаналізувати процеси зародження та розвитку сучасного танцю в контексті еволюції руху в пошуках нових форм і засобів. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238274 КУЛЬТУРОТВОРЧА МОДЕЛЬ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ 2021-08-04T08:27:45+03:00 N. Tereshenko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розкриваються компоненти структури культуротворчої моделі естетичного виховання школярів засобами бальної хореографії: культуротворчі позиції бальної хореографії (культуротворення особистості, культуротворення танцівника, культуротворення митця-хореографа); засоби бальної хореографії (музика, малюнок танцю, хореографічний текст, хореографічна драматургія, хореографічна сценографія); названо критерії естетичної вихованості школярів у бальній хореографії (естетичний досвід, естетичний смак, естетичне сприйняття, естетичні ідеали, естетичні почуття). </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238255 ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ УЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОНЯТТЯ 2021-08-04T06:14:39+03:00 N. Nazarenko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розкрито сутність і зміст поняття «художньо-естетична свідомість учителя». Автор аналізує основні компоненти художньо-естетичної свідомості: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, показує мистецтво як засіб емоційно-почуттєвого освоєння світу, що стає можливим лише в соціокультурному середовищі шляхом засвоєння певних культурних норм і культурних надбань. Зважаючи на те, що мистецтво в сукупності його художніх образів є духовною, ідеальною моделлю світу, яка відображає не стільки реальний світ, скільки бажаний, автор визначає його як основу духовної культури епохи, її колективну пам’ять. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238256 ЦІННІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ 2021-08-04T06:22:05+03:00 C. Liang miravovk79@gmail.com <p><em>У статті виявляється сутність і зміст мистецько-просвітницької діяльності, її зв’язок з культурою і освітою, місце в контексті фахової підготовки майбутніх учителів музики. Акцентується роль поліхудожньої підготовленості педагогів-музикантів і розвиток їхньої здатності до культуротворення. Окреслено вимоги, які висуває мистецько-просвіт­ницька діяльність до підготовки вчителів; сформульовано зумовлені цими вимогами вектори фахової підготовки студентів-музикантів як спрямова­ний вплив на художні цінності інших та усвідомлене збагачення власних художніх цінностей. Розкрито потенціал мистецько-просвітницької діяльності вчителя музики як основи й орієнтиру набуття особистісних мистецьких цінностей.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238257 МИСТЕЦТВО СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУЛЬТУРОЛОГА 2021-08-04T06:28:15+03:00 L. Lymarenko miravovk79@gmail.com <p><em>У статті обґрунтовується важливість мистецтва сценічного мовлення в контексті культурно-дозвіллєвої діяльності культуролога та доцільність уведення в освітньо-професійну програму підготовки майбут­ніх культурологів освітньої компоненти «Мистецтво сценічного мовлення та публічного виступу». Автором доводиться, що фахова підготовка культурологів буде більш ефективною й результативною за умови опану­вання основного інструменту їхньої професійної діяльності – мистецтва сценічного мовлення. Обґрунтовано сценічне мовлення як явище культури особистості майбутнього культуролога, його соціокультурної діяльності.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238258 ЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО КОЛЕДЖУ 2021-08-04T06:49:10+03:00 H. Tovkanets miravovk79@gmail.com A. Marhitych miravovk79@gmail.com <p><em>У статті розглядаються етичні засади розвитку організаційної культури коледжу. Визначено умови становлення етичних норм у системі організаційної культури та особливості прийняття етичних стандартів, їх включення в стратегію освітньої організації; документаційне забезпе­чення та інформаційний супровід етико-моральних засад діяльності коледжу. Розглянуто орієнтовну програму розвитку коледжу в контексті встановлення етичних стандартів, що спрямована на задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238214 ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА 2021-08-03T10:13:43+03:00 M. Koval miravovk79@gmail.com A. Lytvyn miravovk79@gmail.com <p><em>В оглядовій статті проаналізовано особливості інформаційного суспільства як нового етапу еволюції</em> <em>соціального устрою на основі довгострокових тенденцій збільшення ролі інформації та знань, соціально-економічної та духовно-культурної реальності з домінуванням інформаційно-комунікаційних технологій, які діють у глобальних масштабах, що ідентифікується як суспільство знань. Висвітлено окремі проблеми освітнього процесу професійної підготовки фахівців на етапі становлення нової суспільної реальності, що має особливу психолого-педагогічну та соціокультурну спрямованість. Зроблено висновок про стратегічну роль інформатизації як провідного чинника модернізації освіти. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238221 СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ МУЗЕЙНО-ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ 2021-08-03T11:16:51+03:00 N. Filipchuk miravovk79@gmail.com Z. Udych miravovk79@gmail.com <p><em>У статті обґрунтовується доцільність соціальної взаємодії музею; визначається навчальна функція як пріоритетна; проаналізовано зарубіж­ний досвід; ключові складники музейної педагогіки (місія, візія, цінності), які конкретизуються у стратегії розвитку музейного закладу. Актуалізо­вано ідею реалізації музеями затребуваних суспільством проєктів. Запропоновано інклюзивні підходи до організації доступного музейного середовища.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238230 ХАРИЗМА ВЧИТЕЛЯ: ПРИРОДА ЧИ ВИХОВАННЯ? 2021-08-03T12:03:51+03:00 V. Pomohaibo miravovk79@gmail.com A. Pomohaibo miravovk79@gmail.com <p><em>У статті здійснено аналіз сучасного стану дослідження харизми вчителя. Констатовано, що найголовнішою особливістю харизматичного вчителя є те, що він у своїй професійній діяльності намагається сформу­вати і розвинути позитивні стосунки з усіма своїми учнями, незалежно від їхніх здібностей, статі чи соціального походження. Такий учитель стає зразком для наслідування, авторитетом і джерелом натхнення. Студен­ти вищих закладів дещо інакше сприймають харизму викладача. Для них ключовими рисами є професійна компетентність і позитивні риси харак­теру (доброзичливість, доступність, терпіння, ентузіазм, організова­ність і порядність). Підкреслюється актуальність генетичних дослід­жень педагогічної харизми.</em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/238253 ВЗАЄМОДІЯ ПСИХОЛОГА І ТРЕНЕРА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2021-08-04T06:06:14+03:00 Ya. Demus miravovk79@gmail.com <p><em>Для досягнення успіхів кожен вид спорту вимагає високого рівня сформованості фізичних і психічних якостей. У випадку, коли спортивна підготовленість спортсменів однакова, головним і вирішальним момен­том для перемоги у змаганнях є психологічна готовність. Підготовка спортсменів здійснюється в різних напрямах, але дуже часто невміння керувати своїми емоціями може призвести до поразки, незважаючи на багаторічні тренування. За активної участі психолога в тренувальному процесі стає можливим врахування індивідуальних особливостей спорт­смена, формування й розвитку необхідних для перемоги психічних якостей. </em></p> 2021-08-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021