ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ПИСЬМА В ІНКЛЮЗІЇ: ЄВРОПЕЙСЬКА РОБОТА В КООПЕРАЦІЇ МІЖ ПОЧАТКОВИМИ ШКОЛАМИ З eTWINNING ТА ЦИФРОВИМИ ТВОРАМИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4051.2022.25.256670Ключові слова:
письмо, інклюзія, Європейська робота в кооперації, початкова школа, електронний ресурсАнотація
У статті йдеться про європейську співпрацю між початковими школами з eTwinning та Digital Stories у контексті використання електронного навчання. Автор характеризує К 2 проєкт Erasmus «Письмо в інклюзивній освіті» (WIN), який спрямований на підвищення обізнаності, зміну сприйняття та надання ресурсів для впровадження інклюзії як системи повноцінного догляду та допомоги. Серед партнерів проєкту – Полтавський національний педагогічний університет імені В. К. Короленка та Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 (нині – Гімназія № 18 Потавської міської ради).
Основна мета цього проєкту – уможливити співпереживання почуттям та емоціям, які відчувають діти, що вперше вступають до групи, або ті, що відрізняються від однолітків. Сприяння повноцінному ментальному їх розвитку та нівеляція перешкод може стати надійним інструментом для створення більш толерантного та справедливого суспільства.
Стаття містить детальний опис передумов та мети проєкту, в ній названі всі партнери проєкту, цільові групи проєкту, конкретні завдання. Останніми є:
- обмін знаннями та передовим досвідом;
- розширення розуміння вчителями інклюзивної освітньої політики Європи;
- розвиток більш інклюзивного ставлення до різноманітності через творчість під чакс створення цифрового оповідання і використання технологій як складника розвитку грамотності;
- допомога учням у розвитку позитивного ставлення до включення до класу.
Деталізовано конкретні пріоритети проєкту:
- дізнатися про інші країни й культури та зробити висновки про власні;
- створити уявлення про культуру;
- творення європейської ідентичності;
- розвиток усних та письмових навичок з англійської мови;
- удосконалення навичок роботи з цифровими ресурсами.
Одним із результатів проєкту є створення у школі цифрової платформи для дітей. Ця платформа пропонує набір різних персонажів, які будуть використані для створення анімації до написаних історій. Наступний крок –поєднання анімації з субтитрами, які роблять діти, щоб доповнити анімацію. Зараз автори статті працюють над вирішенням саме цього завдання, який, на їхню думку, буде завершено до кінця 2021-2022 навчального року.
Посилання
Akyar, Ö. Y., Demirhan, G., Oyelere, S. S., Flores, M., & Jauregui, V. C. (2020). Digital Storytelling in Teacher Education for Inclusion. In World Conference on Information Systems and Technologies (p. 367-376). Springer, Cham.
Burgess, J. (2006). Hearing ordinary voices: Cultural studies, vernacular creativity and digital storytelling. Continuum, 20(2), 201-214.
Canals-Botines, M., & Raluy-Alonso, A. (2022). Care in Education and Creativity in Writing for Inclusion. In Investigar hoy en la Universidad de mañana. Estudios Aranzadi, Thomson Reuters-Aranzadi.
Crawford, C., & Porter, G. L. (2004). Supporting teachers: A foundation for advancing inclusive education. Toronto: The Roeher Institute.
Faver, C., & Alanis, E. (2012). Fostering empathy through stories: A pilot program for special needs adoptive families. Children and Youth Services Review, 34, 660-665.
Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional capital: Transforming teaching in every school. Amsterdam: Teachers College Press.
Kilgour, P., Reynaud, D., Northcote, M., & Shields M. (2015). Role-Playing as a Tool to Facilitate Learning, Self Reflection and Social Awareness in Teacher Education. International Journal of Innovative Interdisciplinary Research, 2(14), 8-20.
Liao, C. C., Lee, Y. C., & Chan, T. W. (2013). Building a self-generated drawing environment to improve children’s performance in writing and storytelling. Research & Practice in Technology Enhanced Learning, 8(3).
Meadows, D. (2003). Digital Storytelling: Research-based Practice in New Media. Visual Communication, 2(2), 189-193.
O’Gorman, E. & Drudy, S. (2011). Professional Development for Teachers Working in Special Education/Inclusion in Mainstream Schools: The Views of Teachers and Other Stakeholders. Dublin: School of Education, University College Dublin.
Robin, B. R. (2008). Digital storytelling: A powerful technology tool for the 21st century classroom. Theory into practice, 47(3), 220-228.
Rossiter, M., & Garcia, P. A. (2010). Digital storytelling: A new player on the narrative field. New directions for adult and continuing education, 126, 37-48.
Şimşek, B. (2015). Digital Stories for Children from Children: Time for Social Inclusion. United Nations Children’s Fund (UNICEF), February 2015, 43.
Slee, J. (2010). A systemic approach to culturally responsive assessment practices and evaluation. Higher Education Quarterly, 64(3), 246-260.
Troeva, B. (2016). Inclusive Education in Foreign Language Teaching: What is the First Step to Make it Work? In Yubileen godishnik na departament “Anglitsistika” (p. 29-41). Retrieved from https://publishinghouse.nbu.bg/bg/elektronni-izdaniq/periodika/ jubileen-godishnik-na-departament-anglicistika2016
Vitalakia, E., Kourkoutasa, E., & Hart, A. (2018). Building inclusion and resilience in students with and without SEN through the implementation of narrative speech, role play and creative writing in the mainstream classroom of primary education. International Journal of Inclusive Education, 22(12). DOI:10.1080/13603116.2018.1427150
