DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4051.2017.15.175875

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: СТАНОВЛЕННЯ ІДЕЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)

Nataliia Tanko

Анотація


На основі аналізу провідних наукових теорій визначено наукові джерела розвитку ідеї інтерактивного навчання іноземних мов у вищій школі України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Охарактеризовано соціологічні теорії – символічного інтеракціонізму, положень рольових теорій і теорій референтної групи (Г. Блумер, М. Кун, Дж. Мід та ін.), психологічні концепції; гуманістична психологія (А. Маслоу, К. Роджерс, Д. Морено та ін.); теорія соціально-перцептивного когнітивізму (К. Левін, Т. Ньюком, Ф. Хайдер та ін.) та загальнопедагогічні (теорія активного навчання, вчення щодо інтенсифікації навчання, забезпечення активності пізнавальної діяльності, побудови діалогічної  навчальної  взаємодії  (В. Гузєєв,  М. Кларін,  Е. Полат, В. Сластьонін та ін.). Проаналізовано науково-методичні засади інтерактив- ного навчання іноземних мов; свідомо-порівняльний метод (Л. Щерба), свідомо-практичний метод (Б. Бєляєв), інтенсивний метод (Г. Лозанов), метод «активізації можливостей особистості й колективу» (Г. Китай- городська),    метод     «інтегративного     лінгвопсихологічного     тренінгу» (І. Румянцева) тощо.


Ключові слова


інтерактивність; інтерактивне навчання; навчальна взаємодія; активізація пізнавальної діяльності; педагогічне спілкування; інтерактивне навчання іноземних мов; викладач; студенти

Повний текст:

PDF

Посилання


Belyaev, B. V. (1965). Ocherky po psykholohyy obuchenyya ynostrannym yazykam [Essays on the psychology of teaching foreign languages]. Moscow: Prosveshchenye, 227.

Bronzel, L. A. (2012). Sutnisna kharakterystyka interaktyvnykh tekhnolohiy navchannya [Essential characteristic of interactive learning technologies]. Teoriya ta metodyka upravlinnya osvitoyu. Elektronne naukove fakhove vydannya, 3. Available at: http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/3_2010/Bronzel.pdf.

Zymnyaya, Y. A. (2000). Pedahohycheskaya psykholohyya: uchebnyk dlya vuzov [Pedagogical psychology]. Moscow: Yzdatelʹskaya korporatsyya “Lohos”, 384.

Kapranova, E. A. (2012). Ynteraktyvnoe obuchenye: kontseptualnye podkhody [Interactive learning: conceptual approaches]. Vestnyk Polotskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 7, 23-26.

Kytayhorodskaya, H. A. (1986). Metodyka yntensyvnoho obuchenyya ynostrannym yazykam [The method of intensive instruction in foreign languages]. Moscow: Yzdatelstvo Moskovskoho unyversyteta, 175.

Myd Dzh. (1994). Ot zhesta k symvolu [From gesture to symbol]. Amerykanskaya sotsyolohycheskaya mysl. Moscow: MHU, 216-219.

Pavlova, D. D. (2012). Sovremennye tekhnolohyy obuchenyya ynostrannym yazykam [Modern technologies of teaching foreign languages]. Molodoy uchenyy, 11, 471-473.

Rumyantseva, Y. M. (2004). Psykholohyya rechy y lynhvopedahohycheskaya psykholohyya [Psychology of speech and lingvo pedagogical psychology]. Moscow: PER SÉ, 316.

Shcherba, L. V. (1974). Prepodavanye ynostrannykh yazykov v sredney shkole. Obshchye voprosy metodyky [Teaching foreign languages in high school. General questions of methodology]. Moscow: Vysshaya shkola, 112.

Shekhovtsova, L. F. (2009). Khrystyanskoe myrovozzrenye kak osnova psykholohycheskoho konsultyrovanyya y psykhoterapyy [Christian worldview as the basis of psychological counseling and psychotherapy]. Sankt-Peterburh: Obshchestvo pravoslavnykh psykholohov Sankt-Peterburha, 168.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.